Газоблоки купить в Рівненській області, Володимирецький район, Рафалівка

Рівненська область, Володимирець. Рівненська область, Володимирецький район, селище міського типу Рафалівка

Рівненська область, Володимирець

Україна, Рівненська область, Володимирецький район, селище міського типу Рафалівка 

Володимирецький район Рафалівська селищна рада

Географічне положення

Територія Рафалівської селищної ради розташована в північній частині Рівненської області. Від смт. Рафалівка до м. Сарни – 45 км. Недалеко знаходиться м. Кузнецовськ – 15 км.

Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Сарни.

Всі ціни вказані в таблиці без доставки.

Доставка в Рівенську область можна подивитись по цій ссилці.

До міжнародної автомагістралі Е-373 ( М-07) Київ – Коростень – Сарни – Ковель – Ягодин – Люблін – 9 км. До аеропорту м. Рівне – 145 км.

Структура

Рафалівка – селище міського типу в Рівненській області, центр Рафалівської селищної ради.

Територія : 1400 га

Населення

3335 осіб, з них 1500 працездатних і 750 безробітних осіб (350 чоловіків та 400 жінок).

Історія

Село було засновано у 1901 році, на території підвладної II Речи Посполитої. Стара назва – Полиці. З 1930 року переходить під управління Сарнинського повіту Волинського воєводства.

З 1928 року – Нова Рафалівка.

У1959 році отримає статус селища міського типу.

Володимирець (селище міського типу з 1957 року) – районний центр Рівненської області, що появився на карті України 6 грудня 1939 року. Селище розкинулось у межиріччі Стиру і Горині, від обласного центру Рівне Володимирець віддалений на 133 кілометра на північ, а від сусіднього районного центру Дубровиця на 40 кілометрів на південний захід. До найближчої залізничної станції Антонівка 20 кілометрів, стільки ж до залізничної станції Рафалівка. На північний схід селища, на відстані 4 кілометрів, знаходиться залізнична станція Володимирець вузькоколійної залізниці Антонівка-Зарічне, що була побудована купцями ще на передодні Ії світової війни.

У поборовому реєстрі Луцького повіту за 1570 рік містечко згадується як “давнє поселення” і знаходиться у власності Івана Кердея Миншинського. В кінці ХVІ століття переходить до власності князів Чорторийських, пізніше до мінського воєводи Паца. А в першій половині ХVІІ століття Володимирець з навколишніми землями вже знаходиться у володінні князів Четвертинських. 4 червня 1667 року завдяки старанням князя Стефана Стефановича Четвертинського місто Володимирець отримало привілей на самоврядування за Магденбурзьким правом та ряд пільг. Володимирецьких міщан було звільнено на 12 років від сплати чиншів, податків, контрибуцій та інших повинностей.

В кінці ХІХ століття у Володимирці була православна церква, костел, 2 синагоги, проживало 1083 мешканці. Працював винокурний завод, було 10 ремісників, 4 магазини. У 1874 році відкрито церковно-приходську школу, яка була реорганізована у 1908 році в двокласне народне училище.

У 1918-1920 роках Володимирець став ареною жорсткої боротьби різних суспільно-політичних сил. Влада в селищі часто мінялася, переходила з рук в руки. А восени 1920 року селище опинилося знову в зоні окупації відновленої польської держави, колоніальна політика якої гальмувала розвиток економіки та культури, освіти і науки. З 1931 року Володимирець входить до складу Волинського воєводства. Польський період в історії Західної України, а відтак і Володимирця, закінчився вереснем 1939 року, 19 вересня до селища входять частини Червоної Армії. Вже весною 1940 року було створено колгосп, що включав у себе 34 селянських господарства.

З 3 липня 1941 року по 12 січня 1944 року Володимирець був окупований німецько-фашистськими загарбниками. У цей період активно проводились бойові операції партизанами, підпільними організаціями, місцевими громадянами. 20 лютого 1943 року на базі ініціативної групи Володимирецького району створено партизанський загін імені Кармелюка.

Район почав інтенсивно розвиватися після Великої Вітчизняної війни, поступово розгорталась промисловість.

В 1959 році на базі спиртзаводу був створений крохмале-патоковий комбінат, у 1960 році організовано Володимирецький лісгосп, багатогалузеве підприємство, що заготовляє та вивозить деревину для потреб народного господарства країни. В 1961 році в районі створено міжколгоспбуд, при якому працюють цегельний завод, пилорами, черепичний та столярний цехи.

В 1959 році Володимирецький район об’єднується з Рафалівським.

Номенклатура виробленої продукції заводу Аерок, (Обухів, Березань) автоклавний газобетон 1-й категорії високоточний для кладки на клей щільність Д300 Д400 Д500.

ТЕХНОЛОГІЯ КЛАДКИ ГАЗОБЕТОНУ

Газобетон – сучасний технологічний матеріал для будівництва стін та перегородок, властивості якого дозволяють отримувати будинки з високими показниками енергозбереження за економічною ціною. Вартість і практичність газобетону зробили його дуже популярним і затребуваним в сфері приватного та комунального будівництва. 

Автоклавний газобетонний блок проводиться методом синтезное твердіння при високому тиску

Газобетонний блок по свій суті являє бетон з пористою структурою, завдяки якій він і отримав статус самого теплого матеріалу. У теж час він характеризується міцністю, яка властива бетонних виробів. На відміну від цегли, газобетон має великі розміри і будівництво з нього набагато швидше і простіше. 

Переваги даних стінових блоків це найбільш оптимальні показники теплопровідності, пожежостійкості, морозостійкості, екологічність, стійкість до грибка і цвілі, економічність і швидкість будівництва. 

Технологія кладки першого ряду газобетону 

Для того щоб отримати якісне будівництво з газобетону, необхідно дотримуватися технології кладки і враховувати нюанси його використання. Почати необхідно з підготовки майданчика, вона повинна бути максимально рівною, так як від якості кладки першого ряду газобетону залежить якість будівництва всього будинку. 

Перший ряд блоків кладеться на фундамент, вид якого залежить від особливостей майбутньої будівлі, але як правило, фундамент рекомендується використовувати бетонний або з повнотілих видів цегли з високою міцністю на стиск. Між фундаментом і першим рядом кладки обов'язково прокладається гідроізоляція.

В якості гідроізоляції можуть використовуватися бітум або сухі цементно-полімерні суміші. Будівництво починається з кутів будівлі. Попередньо робиться розмітка майданчика з допомогою шнура, рівень контролюється шнур або лазерним координатором. Перший ряд завжди кладеться на цементно-піщаний розчин (30мм) у співвідношенні: одна частина піску до трьох частин цементу. 

Важливо! Після укладання кожного ряду ретельно затирають блоки щоб уникнути нерівностей 

Кладка другого і наступних рядів 

Кладка наступних рядів газобетону здійснюється на спеціальну клейову суміш, яка забезпечує максимальну герметичність швів і перешкоджає появі містків холоду. Для досягнення високої міцності, рекомендується використовувати клей тієї ж торгової марки що і газобетон. Дані клейові суміші містять цемент, пісок і спеціальні гідрофобні речовини, їх рекомендується готувати безпосередньо перед кладкою.

Розчин для кладки стін з газобетону готується за чіткою інструкцією, яка вказана виробником на упаковці. 
Особливу роль при будівництві відіграє товщина горизонтального шва, вона повинна бути не більше 3-5мм, товщина вертикально шва може бути до 12мм. 

Приготування клею для газобетону 

Необхідно використовувати суху чисту ємність, краще пластмасову. Згідно інструкції на упаковці, спочатку засипається суха суміш, далі поступово додається вода і все перемішується до однорідної консистенції. Деякі виробники клею можуть вказувати іншу послідовність приготування. У будь-якому випадку, необхідно дотримуватися інструкції і дотримуватися пропорції. Якщо будівництво проходить в зимовий час, використовується інша клейова суміш, адаптована для роботи при низькій температурі. 

Основна кладка здійснюється при встановленні порядовиков. Готовий розчин укладається на блок, розподіляється зубчастої кельмою і відбувається монтаж наступного блоку. Зайвий розчин відразу ж зчищається, поверхню затирають теркою. Положення блоків контролюється гумовим молотком. 

Важливо! Зміщення вертикальних швів повинна складати не менше 0,4 висоти блоку.

Армування стін з газобетону

Для усилинения міцності газобетон армують, особливо важливо зміцнити перший ряд і місця над вікнами і дверима. Для цього штроборізи формуються канали (штроби), які заполнются розчином і після чого в них вкладається арматура. Марка арматури вибирається виходячи з необхідного рівня міцності, чим більше навантаження на блок, тим вище повинен бути клас міцності арматури. 

Рекомендується армувати перший і кожен четвертий ряд кладки

Після того як готові стіни з газобетону досягли необхідного рівня зчеплення, їх можна облицьовувати з внутрішньої або зовнішньої сторони. Рекомендується застосовувати вентильовані штукатурки, а між стіною і лицювальним шаром повинен обов'язково бути зазор. 

Дотримуючись технології будівництва і дотримуючись правил, ви зможете побудувати красивий і практичний будинок, який буде радувати вас довгі роки!

Володимиреччина – інвестиційно привабливий район, який відзначається вигідним географічним розташуванням, розвинутою інфраструктурою транспорту і зв’язку, банківською системою, значним промисловим і будівельним потенціалом, резервами кваліфікованої робочої сили та управлінського персоналу, запасами природних сировинних ресурсів. Саме тут знаходяться два унікальних родовища високоякісних базальтів, придатних для виробництва мінеральної вати і кам’яного литва. Є значні поклади торфу, білого кварцового піску, глини, бурштину, цеолітових туфів, міді.
Привертає увагу й багатство рекреаційних ресурсів.

На території району розміщено 6 об’єктів природно-заповідного фонду. Найбільшим об’єктом є ландшафтний заказник загальнодержавного значення – Рівненський природний заповідник загальною площею 8.2 тис. га, де знаходиться Біле озеро, вода в якому з великим вмістом гліцерину. Район розташований в зоні надмірного зволоження. Основними джерелами водозабезпечення є річки Горинь, Стир та більше 10 озер і 14 рукотворних водойм.

Площа лісів становить 100,6 тис.га, що складає 51,8% до загальної площі району. В навколишніх лісах водяться дикі кабани, кози, вовки, лисиці, лосі, з птахів – тетеруки, куріпки, журавлі. З дерев переважають сосна, дуб, береза, у заболочених місцях – вільха. Ліси багаті на гриби та ягоди (чорниці, брусниці, ожина, журавлина та інші).

На території Володимирецького району нараховується 67 населених пунктів з чисельністю населення 61,1 тис. чол., у т.ч. сільського населення – 49,296 тис. чол., міського – 11,768 тис. чол., з них українців – 99,1%, росіян – 0,7%, білорусів – 0,2%. Чоловіче населення району становить 49% (30201 особа), жіноче – 51% (30877 осіб).

В районі функціонує 10 промислових підприємств і потужне державне підприємство – Володимирецьке лісове господарство. Основні види промислової продукції: пиломатеріали, столярні вироби, дошка для підлоги, камене-щебенева продукція, масло тваринне, сир твердий, продукція з незбираного молока. Найефективніше працюють: ВАТ “Володимирецький молочний завод”, ДП “Меркурій”, ВАТ “Рафалівський кар’єр”, Полицька виправна колонія № 76.

Список населених пунктів Рівненської області, ми доставляємо, тут можна купити, дізнатіся Яка ціна на газоблок (газобетон), піноблок (пінобетон) з доставкою.

Антоновка (Антонівка), Антополь (Антопіль), Бабин (Бабин), Базальтовое (базальтове), Белая криница (Біла криниця), Березно (Березне), Берестовец (Берестовець), Большой Олексин (великий Олексин), Бугаевка ( Бугаївка), Бугрин (Бугрин), Быстричи (Бистричі), Варковичи (Варковичі), Великая омеляна (Велика Омеляна), Великий алексин (Великий Олексин), Великий житин (Великий Житин), Вересневое ( Вересневе), Верхов (верхів), Владимирец (Володимирець), Владимирец (Володимирець), Высоцк (Висоцьк), Городок (Городок), Гоща (Гоща), Гранитное (Гранітне), Демидовка (Демидівка), Деражное (Деражне), Дубно (Дубно), Дубровица (Дубровиця), Дубы (дуби), Жовтневое (Жовтневе), Заречное (Зарічне), Заря (Зоря), Здолбунов (здолбунів), Зирне (Зірне), Иванчи (Іванчо), Квасилов (Квасилів), Клевань (Клевань), Клесов (Клесів), Козин (Козин), Колоденка (Колоденка), Константиновка (Костянтинівка), Корец (Корець), Корнин (Корнин), Корысть (користь), Костополь (Костопіль), Котов (Котов), Кузнецовск (Кузнецовськ), Кустин (Кустин), Малый шпаков (малий Шпаків), Мизоч (Мізоч), Млинов (Млинів), Могиляны (Могиляни), Моквин (Моквин), Мутвица (Мутвіца), Новая Любомирка (нова Любомирка), Новомалин (Новомалин), Новый корец (новий корець), Обаров (Обарів), Оженин (Оженин), Орвяница (Орв'яниця), Оржев (Оржів), Остки (Остки), Острог (Острог), Острожец (Острожець), Радывылив (Радивилів), Радыжево (Радижево), Рафаловка (рафалівка), Рачин (Рачин), Ровно (Рівне), Рокитное (Рокитне), Рокитное (Рокитне), Сарны (Сарни), Селище (Селище), Смыга (Смига), Солонив (Солонів), Сосновое (Соснове), Степань (Степань), Тараканов (Тараканов), Томашгород (Томашгород), Удрицк (Удрицьк), Хиночи (Хиночі), Шпанов (Шпанів), Шубков (Шубків), Ясногорка (Ясногірка)

Ровненская область.

Районы.

Березновский • Владимирецкий • Гощанский • Демидовский • Дубенский • Дубровицкий • Заречненский • Здолбуновский • Корецкий • Костопольский • Млиновский • Острожский • Радивиловский • Ровненский • Рокитновский • Сарненский

Города.

Березно • Дубно • Дубровица • Здолбунов • Корец • Костополь • Кузнецовск • Острог • Радивилов • Ровно • Сарны

Пгт.

Владимирец • Гоща • Демидовка • Заречное • Квасилов • Клевань • Клесов • Мизоч • Млинов • Оржев • Рафаловка • Рокитное • Смыга • Сосновое • Степань • Томашгород