Корзина
+38067-760-76-88
Контакты
ПП Будпостач: газобетон и газоблок по оптовой цене
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+38067548-64-12kyivstar
+38067760-76-88kyivstar
+38066087-53-08мтс
+38066260-00-01МТС
+38044567-53-57укртелеком
Александр Здоров, Дарья Парасюк, Вика Галашова, Надя, Оксана
УкраинаКиевул. Бориспольская 10 ком 6 (Дом культуры Днепр) напротив радио завода02140
Карта

Неавтоклавный ячеистый бетон

Неавтоклавный ячеистый бетон

Неавтоклавный ячеистый бетон или пропаренный ячеистый бетон был известен раньше автоклавного, но такого широкого распространения не получил, оставаясь продукцией мелких предприятий, принадлежащих строительным организациям, небольшим акционерным общес

Неавтоклавный ячеистый бетон

В последней четверти прошлого столетия наибольшее распространение получил один вид ячеистого бетона – автоклавный газобетон. Производство этого материала требовало значительных энергетических и материальных затрат...

Основным ингредиентом автоклавного газобетона был кварцевый песок, размалываемый почти до тонкости цемента в гигантских энергоемких шаровых мельницах. Обработку отформованных изделий производили в громадных, тяжелых и дорогих автоклавах диаметром 3,6 м и длиной в несколько десятков метров. Завод должен был иметь специальную котельную, обеспечивающую давление пара 8–12, а иногда и 25 атм, соответственно росла температура пара – источник и энергозатрат, и теплопотерь. На все это закрывали глаза, пока не грянул энергетический кризис. Вдруг оказалось, что энергия имеет цену и немалую.

Неавтоклавный ячеистый бетон Подробнее: https://pp-budpostach.com.ua/a126971-neavtoklavnyj-yacheistyj-beton.html

Неавтоклавный ячеистый бетон или пропаренный ячеистый бетон был известен раньше автоклавного, но такого широкого распространения не получил, оставаясь продукцией мелких предприятий, принадлежащих строительным организациям, небольшим акционерным обществам или частным лицам. В чем же причины его второстепенности?

Во-первых, неавтоклавный ячеистый бетон требует повышенного (в 2–4 раза) расхода цемента; во-вторых, его характерные показатели – прочность 2,5 МПа, плотность 700 кг/м3, коэффициент качества 72 – существенно уступают показателям автоклавного бетона (прочность 3,5 МПа, плотность 600 кг/м3, коэффициент качества 162); в-третьих, товарный вид неавтоклавного бетона явно уступает автоклавному главным образом из-за своего серого цвета (следствие применения наиболее часто используемого для неавтоклавных ячеистых бетонов наполнителя – золы ТЭС, содержащей уголь).

Дело в том, что кварцевый песок, успешно применяемый в автоклавных бетонах, является кристаллическим (т.е. не аморфным) инертным веществом и даже в молотом виде не обеспечивает достаточной прочности неавтоклавного ячеистого бетона. Приходится применять золу ТЭС и другие подобные материалы.

Немаловажную роль в принижении качества неавтоклавного ячеистого бетона сыграла и негативная техническая пропаганда, которая, возможно, была необходима сторонникам строительства дорогих заводов автоклавных бетонов. С чьей-то подачи получило распространение мнение о том, что неавтоклавный ячеистый бетон – материал усадочный, и в течение десятилетий тщательно искали усадочные трещины на стенах эксплуатируемых домов. Сейчас искать трещины перестали, но сомнения в добропорядочности неавтоклавного ячеистого бетона остались.

Неавтоклавный ячеистый бетон Подробнее: https://pp-budpostach.com.ua/a126971-neavtoklavnyj-yacheistyj-beton.html

Да, усадка неавтоклавного бетона больше, чем у автоклавного, но дома из этого материала успешно эксплуатируются более полувека и не собираются разваливаться. Кстати, «моральный» износ этих домов наступил раньше физического, так что все претензии – к архитекторам, а не к бетонщикам.

Пришла пора реабилитировать неавтоклавный ячеистый бетон. Начнем с расхода цемента: он составляет 200–300 кг/м3. Да, это больше, чем у автоклавного бетона, но столько же мы расходуем цемента на обычный тяжелый бетон. Достаточное ли это основание для косых взглядов на все заводы ЖБИ?

Да, по прочности и плотности неавтоклавный бетон уступает автоклавному. Но являются ли его показатели достаточными для строительства? Можно ли улучшить эти показатели? На оба вопроса ответ будет положительным.

Да, неавтоклавный ячеистый бетон на золе ТЭС имеет непрезентабельный вид, но опять возникают вопросы. Можно ли золу ТЭС сделать более светлой? Возможны ли другие (не столь серые) наполнители для неавтоклавного ячеистого бетона? И опять на оба вопроса последуют положительные ответы.

Что касается возможного заменителя золы, то здесь требуется аморфный кремнезем. В природе он встречается довольно часто, это диатомит, туф и др. Справедливости ради следует сказать, что уже неоднократно предпринимались попытки использовать эти материалы, но массового распространения они не получили. Может быть, не все до конца исследовали. Например, диатомит является порождением флоры: это части кремнистых водорослей. Вполне возможно, они покрыты тонким слоем органики, и, соответственно, эта пленка требует удаления, например, кратковременным обжигом или воздействием соответствующих химических веществ.

Неавтоклавный ячеистый бетон

Аморфный кремнезем встречается и в отходах металлургии. Например, известен так называемый микрокремнезем (МК) – вторичный продукт ферросплавного производства (ТУ 5743-048-02495332-96 «Микрокремнезем конденсированный»), содержащий 80–90% тонкодисперсного аморфного кремнезема.

При сплавлении кварца и железа в электродуговых печах (температура около 2000°С) происходит выделение газообразного кремния, который окисляется до Si02 и оседает в виде высокодисперсных частиц на электрофильтрах. Его плотность г/см3 истинная – 2,24, насыпная 0,2–0,3; удельная поверхность 20–60 м2/г; размер частиц 0,1–0,2 мкм. При взаимодействии с известью МК проявляет свойства активной минеральной добавки. Химический, эмиссионно-спектральный, рентгеновский и другие анализы подтверждают присутствие кремнезема в аморфной фазе.

Микрокремнезем не содержит угля и имеет вид светлого порошка. На его основе разработана добавка ДБКС-200 (ТУ 14-139-172-2001 «Добавка порошкообразная белитокремнеземистая – заменитель цемента»), а также сырьевая смесь для изготовления неавтоклавных ячеистых бетонов (патент на изобретение № 2187485).

Исследованные составы газобетона и его свойства приведены в таблицах 1 и 2. Из таблиц следует, что:
возможно изготовление качественного неавтоклавного ячеистого бетона при расходе цемента 8,5% от общего веса сухих ингредиентов (т.е. 40–50 кг/м3 – как у автоклавных бетонов);
при плотности бетона 700 кг/м3 возможно достижение прочности свыше 5 МПа;
достигнут более высокий коэффициент качества, по сравнению с автоклавным ячеистым бетоном (К=163).

Таблица 1

№ п/п Компоненты, вес, % Состав, №
1 2 3 4 5
1 Вяжущее (портландцемент) 8,5 8,5 8,5 8,5 8,5
2 Негашеная известь II II II II II
3 Заполнитель (МК + ферро шлак) 35,5 35,5 35,5 35,5 35,5
при соотношении: 5:95 10:90 50:50 90:10 95:5
4 Порообразователь 0,09 0,08 0,06 0,04 0,03
5 Вода 48 50 58 64 66


 

Таблица 2

№ п/п Свойства Состав, №
1 2 3 4 5
1 Плотность, кг/м3 710 702 699 693 658
2 Прочность, МПа 5,08 5,12 5,49 5,42 4,01
3 Коэффициент качества 142 148 161 163 141
 

 

Полученный ячеистый бетон выдержал 35 циклов попеременного замораживания и оттаивания, он отвердевает не только в обычной пропарочной камере, но и в естественных условиях, т.е. пригоден и для монолитного домостроения.

Безусловно, при сопоставлении эффективности автоклавных и неавтоклавных ячеистых бетонов последнее слово должна сказать экономика. Строительство каждого завода автоклавного ячеистого бетона начиналось с тщательного экономического анализа, определяющего себестоимость продукции. Интересно, что показала бы подстановка в этот анализ современных расходов на энергию, сырье и зарплату?

В пользу экономических преимуществ современного неавтоклавного ячеистого бетона говорит то, что соответствующие небольшие заводы начали строить частные предприниматели на собственные деньги. Значит, это выгодно!

Неавтоклавный ячеистый бетон

Всі матеріали, як природні, так і штучні мають єдину фізико-хімічну основу - це хімічні елементи таблиці Д.І. Менделєєва.
Основоположними матеріалообразующімі елементами таблиці є Si, Мg, Cа, Nа, К, Ва, S, Fе, Аl, О, Н, С, N і деякі інші. При взаємодії між собою вони здатні утворювати тверді тіла різної структури і складності, які мають властивості будівельних матеріалів. До менш складним, наприклад, відносяться SiО2, СаО, А12О3, Fе2О3, Н2О і інші.
Компонуючи по-різному вищенаведені сполуки і хімічні елементи, можна отримувати сировину для виробництва широкого спектру будівельних матеріалів: різноманітного скла, скляних ниток і неметалевої арматури, теплоізоляційних виробів, пористих заповнювачів та багатьох інших.
Якщо порівняти хімічний склад всіх порід і штучних будівельних матеріалів, то можна помітити, що всі вони складаються з одних і тих же матеріалообразующіх хімічних елементів, але в різному поєднанні, що обумовлює різні їх склад, структуру і властивості, оскільки формувалися вони в різних умовах ( температура, вологість, тиск, час). Отже, загальну закономірність освіти всіх природних матеріалів можна визначити формулою: різні матеріалообразующіе елементи таблиці Д.І. Менделєєва + кількісний склад + умови освіти = структура і властивості матеріалу.
Але для створення штучних будівельних матеріалів використовуються не чисті хімічні елементи, а вже створене природою різноманітне сировину зі своїми структурою і властивостями, які в свою чергу впливають на аналогічні характеристики будівельних матеріалів, тому, загальну закономірність можна записати так: вихідна сировина + кількісний склад + технологія виготовлення = структура і властивості матеріалу.

Неавтоклавный ячеистый бетон
Основні положення освіти матеріалів з необхідними характеристиками базуються на основоположних законах фізики і хімії. Саме фундаментальні залежності фізики і хімії встановлюють, як вихідна речовина на рівні атомів і молекул впливає на структуру і властивості матеріалу. Кожен хімічний елемент таблиці Д.І. Менделєєва має тільки йому характерними властивостями і відповідно до цього породжує в суворо визначених умовах тільки йому властиві хімічні сполуки з тільки їм властивими структурою і характеристиками. Кількість матеріалообразующіх хімічних елементів в таблиці Д.І. Менделєєва обмежена. Але в різному поєднанні і в залежності від оточуючих умов вони можуть утворювати дуже велика кількість різноманітних за властивостями матеріалів.


Вищевикладену закономірність стосовно будівельних матеріалів можна простежити за численними експериментальними даними. Наприклад, при різному вихідній сировині, такому як метал, глина, портландцемент, гіпс, полімери, бітум і т.д., ми отримуємо різні за властивостями будівельні матеріали. Наприклад, заміна в бетоні виду в'яжучого, наприклад, цементу на метал (сталь, чавун, мідь, алюміній, титан і т.д.) дозволяє отримувати металеві бетони (МЕТОН). Вплив складу матеріалу на його структуру і властивості також відомо. Наприклад, змінюючи співвідношення між сировинними компонентами, можна отримати цементи з різними специфічними властивостями. Крім сировини і складу на структуру і показники якості бетону та інших матеріалів впливає технологія їх отримання. Наприклад, змінюючи температуру варіння і тиск середовища, отримують гіпс з абсолютно різними якісними показниками.

Неавтоклавный ячеистый бетон

Таким чином, загальна закономірність отримання будь-якого будівельного матеріалу з необхідними властивостями має вигляд: вихідна сировина + кількісний склад матеріалу + технологія виготовлення = структура і характеристики матеріалу. У наведеній формулі технологія включає в себе найрізноманітнішу обробку сировини і формувальної суміші, її укладку в форму і формування необхідної структури, створення оптимальних режимів придбання матеріалом міцності. При цьому можливості технології практично не обмежені. З розвитком науково-технічного прогресу технології будуть все більше вдосконалюватися, що дозволить з традиційної сировини виготовляти найдосконаліші вироби з новими, більш високими характеристиками.


Як показано вище, найважливіша роль в отриманні бетону з заданими структурою і властивостями належить вихідній сировині і його складу. Але не менше значення має технологія його приготування, так як вона передбачає цілеспрямований вплив на компоненти і структуру бетонної суміші і в кінцевому рахунку на міцність бетону.
Стосовно до отримання високоякісних бетонів завдання технології полягає в тому, щоб, використовуючи об'єктивні закономірності, створити такі умови під час переробки сировини, при яких настає найбільш міцне з'єднання елементарних частинок вихідних компонентів між собою в єдиний, однорідний найбільш щільний, міцний і довговічний моноліт. А це можливо тільки при досить тонкому спільному подрібненні сировинної суміші і створенні при виготовленні виробів з свежеізмельченной маси таких тисків, при яких виникають хімічні зв'язки між частинками твердої фази.


Теоретичні дослідження свідчать, що основним напрямком підвищення ступеня використання потенційних можливостей бетону і його фактичної міцності є істотне зниження дефектності та підвищення однорідності його структури. Показником оцінки дефектності структури може служити відношення теоретичної міцності до фактичної, а також значення RT0 і RTV. Як показують досліди, ніж дефективних і неоднорідну структуру бетону, тим нижче RT0 і RTV. З підвищенням однорідності і зниженням дефективности структури збільшуються RT0 і RTV і міцність бетону. Структуру бетону можна вважати однорідною, якщо всі його компоненти мають однаковий хімічний, мінералогічний і геометричний склад, однакову будову, розміщені в обсязі по строго певним законам, без відхилень, дотримується однорідність складу в кожному мікрообсязі, відсутні сторонні включення і т. Д. Створити таку однорідність структури бетону шляхом простого підбору компонентів вкрай важко. Однак досягти такої однорідності практично завжди можна за рахунок дуже тонкого спільного подрібнення всіх компонентів формувальної маси. В цьому випадку вирівнюються хімічні, фізико-механічні та геометричні характеристики компонентів бетону, знижується контактна дефектність, в максимальному ступені використовується поверхнева енергія твердої фази. У процесі інтенсивного помелу суміші підвищується її однорідність за складом, змінюється форма і стан поверхні частинок, що в кінцевому підсумку підвищує інтегральну енергію хімічних зв'язків між елементарними частинками в одиниці об'єму матеріалу. Крім того, відповідно до законів фізико-хімічної механіки, чим вище величина поверхневої енергії системи, тим більше за інших рівних умов витрати роботи на її деформування і руйнування. Зі зменшенням поверхневої енергії твердого тіла полегшується виникнення і розвиток мікротріщин.

Неавтоклавный ячеистый бетон
Руйнування матеріалу під час помелу - це процес розриву хімічних зв'язків між елементарними частинками твердого тіла і поділу його на частини. Розрив хімічних зв'язків виникає тоді, коли відстань між елементарними частинками перевищить деяке критичне значення, після чого сили тяжіння між ними перестають діяти. З теоретичної точки зору відновити ці зв'язки можна, тільки зближуючи елементарні частинки між собою на таку відстань, коли між ними знову виникнуть сили тяжіння, що можливо тільки при додатку дуже великих тисків. Однак, в реальних умовах, в місцях розриву хімічних зв'язків на поверхні твердої фази виникає величезна кількість елементарних частинок, що володіють великим некомпенсованим зарядом. В результаті на свіжоутвореними поверхню частинок за порівняно короткий термін притягуються пари води, пилуваті і інші частинки, що знаходяться в повітрі, і поверхнева енергія твердої фази швидко зменшується. Якщо здійснюється сухий спільний помел компонентів бетонної суміші, включаючи в'яжучий, то існує велика ймовірність того, що на свіжоутвореними поверхню частинок наповнювача будуть притягатися частки в'яжучого і найтоншим шаром покривати їх поверхню.

Отже, при такому подрібненні за рахунок поверхневих сил буде здійснюватися рівномірний розподіл в'яжучого по поверхні наповнювача. Однак, шар в'язкого на поверхні частинок наповнювача буде дуже тонким і, щоб з'єднати в подальшому всі частинки твердої фази в єдиний, щільний моноліт при максимально низькому В / Ц, потрібно створити вельми великі зусилля. Але тонкоподрібненого маса буде мати підвищену водопотребность, що вкрай небажано з відомих причин. Для використання такої суміші необхідно вводити в неї суперпластифікатори і модифікатори бетону, бажано під час помелу, застосовувати інтенсивні способи перемішування та ущільнення особливо жорстких сумішей з низьким В / Ц або ж аналогічні способи ущільнення сухих сумішей з подальшою їх просоченням водою без або під тиском. Технологія повинна створювати умови для максимального зближення частинок твердої фази при ущільненні суміші і твердінні бетону, що дасть можливість отримувати найбільш однорідні, щільні, міцні та довговічні композиції. З урахуванням загальної закономірності створення будівельних матеріалів з необхідними характеристиками найкращі результати можна досягти тільки при оптимальному поєднанні якості вихідної сировини, складу суміші і технології виготовлення матеріалу. Іншими словами, оптимізація всього технологічного процесу є обов'язковою умовою одержання високоякісних бетонів і довговічних конструкцій.

 

З використанням сформульованих закономірностей авторами отримано неавтоклавний ніздрюватий бетон із середньою щільністю 300 ... 400 кг / м3 і міцністю 2 ... 3 МПа.
У дослідах застосовувалися в'яжучі з низькою водопотребностью - ВНВ 70 і ВНВ 80: ВНВ 70 з активністю 60 МПа, що складається з Білгородського портландцементу Цем I 32,5 Н, природного піску і суперпластифікатора С-3 в кількості 1% від маси цементу. Нормальна густота в'яжучого 19%, питома поверхня 5000 см2 / г; ВНВ 80, отримане з застосуванням  портландцементу Цем I 42,5 Н, місцевого піску,  доменного гранульованого шлаку і суперпластифікатора С-3 в кількості 1% від маси цементу. Нормальна густота 20 ... 25%, активність 76,7 МПа. У суміш вводилися мелене негашене вапно 5% і алюмінієва пудра 1% від маси в'яжучого.
Для виготовлення зразків використовувалася нова, запатентована електрофізичних технологія виготовлення газобетонних виробів, сутність якої полягає в тому, що формувальнасуміш з будь-якої початкової, в тому числі зниженою, температурою містилася в форму і розігрівалася по необхідному режиму за допомогою електричного струму, в результаті чого вона спучується і набувала необхідну структуру.

Неавтоклавный ячеистый бетон

Лінія пористий бетон - проблеми і завдання

Лінія пористий бетон відноситься до великої групи ефективних бетонів таких як газо- і пінобетон, пенополістіролбетон, полістиролбетон, поризованного цементне тісто, бетон з гранулами пенопоріта, які характерезуются високими тепло- звуко- і пароізоляційними властивостями, зниженою середньою щільністю, достатньою вогнестійкістю. Такі бетони успішно застосовуються для виготовлення великої номенклатури будівельних виробів: великих і дрібних стінових блоків, теплоізоляційних виробів, плит перекриттів, перемичок та ін. Ніздрюваті бетони сьогодні використовуються в монолітному житловому будівництві.

Важливою особливістю пористих бетонів є можливість різкого поліпшення теплоізоляційних властивостей зовнішніх огороджувальних і внутрішніх стін, а також зниження маси будівель. Стосовно до багатоповерхових каркасних і висотних будівель зниження маси будівлі може досягати 30% в порівнянні з використанням традиційних матеріалів. Проблеми зменшення маси будівель і будівельних конструкцій в усьому світі стають дуже актуальними. Прикладом сказаного може служити широке використання конструкцій з ніздрюватого бетону в європейських країнах, Японії, США, Австралії та інших країнах світу.

Неавтоклавный ячеистый бетон

Ефективність застосування полегшених конструкцій в багатоповерховому будівництві зростає зі збільшенням поверховості. Економічний ефект при використанні пористих бетонів складається від зниження витрат на транспортні та вантажно-розвантажувальні роботи, підвищення теплофізичних властивостей і, як наслідок цього, зменшення витрат на обігрів приміщень, зниження маси будівель і споруд та витрат на зведення фундаментів. Те ж саме спостерігається і при малоповерховому і котеджному будівництві.

Ці матеріали не тільки завоювали собі міцне становище серед традиційних будівельних матеріалів, але і продовжує свій поступальний хід в будівництві. При будівництві будівель і споруд, стінові матеріали в загальному обсязі бетонних виробів займають приблизно 70%.

Сьогодні в Україні при випуску стінових матеріалів в обсязі близько 14 млрд. Штук умовної цегли в рік значна частка відводиться виготовленню і застосуванню виробів з пористого бетону. Цей факт підкреслює правильний вибір пріоритетного напрямку використання в будівництві високоефективного пористого бетону.

За деякими даними сьогодні в світі випускається близько 50 млн.м3 пористого бетону і в основному автоклавного виробництва. Однак, незважаючи на високі експлуатаційні властивості, автоклавні комірчасті бетони залишаються поки дорогими. Альтернативним напрямком є ​​пористі бетони неавтоклавного твердіння. Для цього є всі умови як науково-технічні, так і виробничі. Потреба в таких бетонах величезна.

Однак, слід зазначити, що в Росії виробництво теплоізоляційних матеріалів на душу населення в 6 разів менше, ніж в розвинених країнах. Потреба в цих матеріалах до 2010 року тільки в житловому будівництві повинна досягти у нас близько 25 млн. М3. Така перспектива в потреби ефективних теплоізоляційних матеріалів ставить перед вченими і виробничниками завдання вирішення непростих питань щодо реалізації поставленої мети.

Неавтоклавный ячеистый бетон

При зведенні зовнішніх несучих стін сьогодні, як правило, використовують дрібні стінові блоки з пористого бетону з середньою щільністю близько 800 кг / м3. Для несучих зовнішніх стін, внутрішніх перегородок застосовують стінні блоки з середньою щільністю 400-500 кг / м3. Бетон з такою середньою щільністю і відповідною міцністю успішно може бути використаний для виготовлення одношарових зовнішніх стін і відповідає жорстким вимогам по теплозахисту.

По ряду наявних публікацій фахівцями в області неавтоклавного газо- і пінобетону отримані теплоізоляційні бетони середньої щільності від D100 до D500 і розроблені технології отримання таких бетонів і виробів на їх основі. Неавтоклавні пористі бетони сьогодні вже цілком конкурентні з бетонами автоклавного твердіння. До того ж технології неавтоклавних бетонів значно простіше, менш енергоємні та дешевше.

Однак не слід вважати, що зазначені переваги неавтоклавного виробництва не вимагають до себе уваги і дотримання технологічної дисципліни. Підтвердженням сказаного може служити часто зустрічаються в останні роки так звані досягнення різних технологічних рішень на малих виробництвах середнього і малого бізнесу. Для таких виробництв розроблено і реалізується технологічне обладнання різної потужності. І це часто є одним з істотних факторів організації малих виробництв без досить серйозного технічного і технологічного супроводу. Результатом такого підприємництва стають низька якість продукції і, по суті справи, дискредитація неавтоклавного бетону.

Аналіз ситуації, що склалася дає підстави судити про саму проблему виготовлення пористих бетонів неавтоклавного тверднення незалежно від потужності та оснащеності виробництва. За уявною простотою виготовлення виробів з неавтоклавного газо- або пінобетону встають часом не до кінця вирішені питання процесів формування мікро- та макроструктури, які безпосередньо залежать від багатьох технологічних факторів і людської участі.

Пористі бетони чутливі до якості вихідної сировини, складу робочої композиції, температурі навколишнього середовища, якості газо- і піноутворювача, лужності середовища та ін. Факторів.

Оскільки аналізовані бетони є представниками композиційних матеріалів, то при створенні таких матеріалів важливим моментом є суворе дотримання технологічної дисципліни. Проектування композиційного матеріалу базується на системному підході і принципі емерджентності. Всі перераховані вище фактори разом узяті, і кожен фактор окремо, зумовлює формування наперед заданих експлуатаційних властивостей готового продукту.

Неавтоклавный ячеистый бетон

При розробці композиційного матеріалу необхідно мати на увазі, що це складна система, що складається з підсистем, або елементів, кожен з яких виконує свої функції. Використовувані елементи в системі не ізольовані один від одного, а підібрані так, щоб забезпечити працездатність і довговічність знову виникає системи. Кожен окремо елемент не характеризується тими властивостями, якими буде володіти нова система - готовий продукт. Тільки в сукупності всіх необхідних елементів, схильних до змін в результаті фізико-хімічних і механічних процесів створюється система, яку ми проектуємо з наперед заданими властивостями. Тому завдання полягає в правильному підборі елементів з урахуванням їх властивостей і вкладу в загальну структуру одержуваного матеріалу і правильному виборі технологічних переділів. Ця обставина спонукає фахівців до розробки науково обґрунтованих складів робочих композицій і організації виробництва високоефективних пористих бетонів неавтоклавного тверднення з високими експлуатаційними властивостями.

Шляхи вирішення цієї непростої проблеми можуть бути наступні. Сьогодні вже не є проблемою отримання високоміцного бетону. Складність полягає в використанні високоміцних в'яжучих речовин зі зниженою істинної щільністю. Звичайні клінкерні цементи не зовсім задовольняють поставленим вимогам. Потрібні в'яжучі екстра-класу.

З певним наближенням до таких в'язким можна віднести гідравлічні в'яжучі на основі глиноземистого цементу і деяких промислових відходів, що дозволяють за 4-6 годин отримувати відпускну міцність бетону при твердінні в природних умовах. Це так званий алюмосульфатошлаковий цемент (АСШЦ). Перспективним є застосування в таких бетонах змішаних цементів з використанням негашеного вапна. Одні й другі в'яжучі розроблені в МГСУ і пройшли промислове випробування.

В даний час за кордоном широко використовуються в якості сполучних для високоміцних бетонів кальційалюмінатние цементи (КАЦ). Незважаючи на високу вартість таких цементів, їх застосування дозволяє отримувати високоміцні бетони з набором спеціальних властивостей, відмовитися від теплової обробки бетонних виробів, скоротити терміни досягнення відпускної міцності.

До сих пір залишається невирішеною завдання отримання в'яжучих речовин з низькою істинної щільністю, але з високими властивостями міцності. Тут певні надії можна покладати на композиційні гіпсові в'яжучі речовини (КГВ) і на використання водостійких гипсоцементнопуццоланових в'яжучих речовин.

Одним з можливих шляхів вирішення даної проблеми може служити більш широке застосування фібропенобетона. Армування пінобетону мікрофібри значно підвищує будівельні властивості звичайного пінобетону.

Вимагають вирішення питання отримання універсального складу ніздрюватого бетону, співвідношення обсягу, розміру і форм повітряних і капілярних пір, обсяг кристалічної і гельовідниє частини новоутворень, питання «старіння» продуктів гідратації, граничних межах упаковки твердої фази в межпустотном обсязі з варіотропним будовою структури і зниження усадочних деформацій .

Без розвитку фундаментальних досліджень неможливі проривні технології, що забезпечують отримання високоефективних будівельних матеріалів.

Щоб здійснити проривні «критичні» технології в області пористих бетонів необхідні глибокі теоретичні розробки, не тільки розкривають фізико-хімічні процеси на мікрорівні, але забезпечують наукове управління ходом цих процесів в потрібному для нас напрямку.

Потребує детального вивчення взаємозв'язку властивостей пористого бетону від тонкості подрібнення частинок твердої фази бетонної суміші. Відомо, що однакові по дисперсності частинки суміші, але різні за мінеральним складом надають різний вплив на властивості кінцевого продукту. Отже, в кожному конкретному випадку необхідно встановити своє значення розміру часток і їх об'ємне і масове зміст. Необхідно теоретичне осмислення цього питання і знаходження математичних залежностей. Без науки не може бути конкурентно-спроможної продукції.

Стосовно до пінобетону, слід звернути пильну увагу до вибору піноутворювача, роль якого досить висока при формуванні структури бетону, вплив його на гідратаційні процеси в'язкої речовини, і в кінцевому підсумку, на експлуатаційні властивості готового продукту.

Говорячи про пористого бетону неавтоклавного тверднення як про ефективне будівельному матеріалі, не слід замикатися тільки на технологічних факторах. Прийшов час, в інтересах справи, об'єднати зусилля як розробників самого матеріалу, так і фахівців в області технологічного обладнання. Настала пора наполегливого впровадження автоматизації та комп'ютеризації технологічних процесів з метою виключення часом негативного людського фактора. Маючи в своєму розпорядженні багатим науковим і виробничому потенціалом, необхідно залучати фінансові ресурси. Це дасть можливість широкого впровадження прогресивного і потрібного будівельникам матеріалу з високими експлуатаційними властивостями.
Беручи до уваги економічні, соціальні, екологічні та технічні переваги від широкого впровадження в будівництво високоякісних пористих бетонів неавтоклавного тверднення, стає виправданою координація і кооперація зусиль в створення так званих «критичних» технологій таких бетонів.

Блоки пінобетонні пінобетон

В даний час пінобетонні блоки і пінобетон для них виробляють не тільки великі компанії, але і невеликі фірми, що належать приватним особам, і організації інших форм власності. Причина такої популярності в досить простий організації виробництва пінобетону.

Щоб почати випуск пінобетонних блоків не потрібно великих коштів, обладнання дуже компактно і складається з генератора піни, змішувача і форм для розливу. Великі підприємства встановлюють ємності більшого розміру, а також додатково встановлюють лінію для різання готової застиглої суміші на блоки потрібного розміру. У маленьких компаніях або на приватних виробництвах суміш зазвичай заливають в касетні форми потрібного розміру. Тоді залишається тільки дочекатися її застигання.

Саме завдяки невеликій кількості потрібного устаткування і простоті виготовлення виробництво піноблоків стало дуже мобільним. Все обладнання можна перевезти, використовуючи автопричіп або вантажну «Газель». Але такі фактори, як простота технології виготовлення і можливість швидко розгорнути виробництво, мають і свої негативні моменти. Здебільшого блоки пінобетонні, пінобетон з якого вони виготовляються, не цілком відповідають вимогам, що пред'являються. Сертифікати ж на цю продукцію часто купуються без проведення відповідних випробувань Ростеста. Фактично сертифікат грає лише символічну функцію, служить прикриттям під час перевірок якості продукції. Перевіряючі ж організації просто фізично не можуть контролювати всі підприємства, що займаються виготовленням пінобетону, адже їх кількість зростає з кожним днем. В результаті часто ви купуєте стінові блоки, у яких відхилення в геометричних розмірах перевищує допустимі стандартами норми. При цьому щільність також не відповідає вимогам і ледь досягає 200 кг на 1 кубічний метр. Такий матеріал через низьку міцності можна використовувати тільки для невеликих будівель, типу сараїв і різних тимчасових будівель.

У більших організаціях вимоги ГОСТ 21520-89, а також ГОСТ 25485-89 виконуються більш жорстко. Також блоки пінобетонні виготовляють відповідно до Інструкції з виготовлення виробів з пористого бетону СН 277-80, при цьому всі процеси виробництва постійно контролюється. Але в цьому випадку, щоб отримати міцний пінобетонний блок, з високим ступенем щільності, який можна застосовувати для будівництва несучих стін будівлі, доведеться переплачувати виробникам 15-25% від базової ціни на блоки. Крім того, звичайною практикою стала прив'язка з основним блокам, додаткового обсягу додаткових. Вони, безсумнівно, стануть в нагоді при будівництві, але не завжди в такому обсязі, та й розміри блоків часто відрізняються від потрібних. Але саме в великих компаніях з більшою ймовірністю можна придбати пінобетонні блоки зі стандартними лінійними розмірами, випущені відповідно до технічних вимог, які підтверджені реальними сертифікатами.

Виготовлення піноблоків на відміну від пористого автоклавного бетону (газобетону або газосилікатного бетону) не передбачає встановлення великогабаритного устаткування з високою вартістю. Також не потрібні автоматичні системи для підтримки тиску і температури в автоклаві в процесі виробництва. У різних виробників суміш для пінобетону може відрізнятися по співвідношенню піску, води, портландцементу або вапна. Для прискорення затвердіння і як пластифікатори додають гіпсовий (гіпсоангідритові) камінь або кальциновану соду, рідке натрієве скло, вуглекислий калій. Також додають триетаноламін (або суперпластифікатор С-3, тринатрийфосфат, карбоксілметілцеллюлозу) та піноутворювачі (мездровий або кістковий клей, технічний їдкий натр, соснова каніфоль, скрубберная паста). Приготований склад розливають по формах і залишають для гідратаційна затвердіння в природних умовах, іноді використовується підігрів приблизно до 100С.

Зазвичай на великих виробництвах, щоб отримати блоки пінобетонні, пінобетон розрізають на спеціальній лінії, при цьому, точність установки впливає на дотримання геометричних розмірів блоку. Невеликі компанії, як правило, виготовляють стінові блоки за допомогою форм-опалубок. Однак, ні форми, ні різання блоків не вирішують основну проблему технології виробництва. Через особливості використовуваних піноутворювачів і відсутності тиску ззовні на суміш, осередки (пори) мають різні розміри і нерівномірно розподілені за обсягом блоку. Тому обсяг осередків вказує на щільність блоків, але при цьому щільність не говорить про міцність через нерівномірний розподіл і величини пір. Отже, прогнозувати міцність блоків у різних партіях на одному виробництві досить складно, чого не можна сказати про газобетон, де тиск забезпечує рівномірність осередків, і вони утворюються іншими методами. У польових умовах процес стає ще менш контрольованим.

Звичайно, з цього не випливає, що всі підприємства випускають пінобетон низької якості. Багато великих компаній виробляють пінобетонні блоки (теплоізоляційні, конструкційні та конструкційно-теплоізоляційні) відповідно до стандартів якості. Але при цьому зростає число дрібних виробництв, де якість блоків контролюється менше.

Статьи pp-budpostach.com.ua Все о бане

Статьи по пеноблоку,пенобетону,пенобетонным блокам

Статьи pp-budpostach.com.ua Статьи по бетону

Статьи Все о заборах

Статьи pp-budpostach.com.ua Все о крышах ( виды, материал, как лутше выбрать)

Статьи Все о Фундаменте

Статьи по газобетону ( газоблоку ), газобетонных блоков, газосиликатнных блоков

Новости, статьи, слухи, факты, разное и по чу-чуть

Статьи по кирпичу ( рядовому, лицевому,облицовочному,клинкерному, шамотному, силикатному,)

facebook twitter

Статьи по пеноблоку,пенобетону,пенобетонным блокам

Предыдущие статьи
  • Залить цементную стяжку самостоятельно
    Залить цементную стяжку самостоятельно.В статье о том, как залить цементную стяжку мы поговорим и о том, как можно выполнить эту работу самому. Вначале будет правильней рассмотреть самую простую «классическую» стяжку, такая стяжка заливается...
    Полная версия статьи
  • Монтаж гипсокартона в квартире
    Монтаж гипсокартона в квартире, Монтаж гипсокартона начинается с установки металлического каркаса, для которого используют металлический профиль. Хочу заметить, что такая работа не очень тяжелая, сейчас в продаже есть изделия, предназначенные...
    Полная версия статьи
  • Утепление внутренних стен
    Утепление внутренних стен, оказывается нужное и полезное занятие. А если честно, то просто необходимое. Ведь мы с вами не можем видеть как на стенах нашего жилья появляется грибок, плесень, что в дальнейшем приводит к порче отделки, и естественно...
    Полная версия статьи