Корзина
37 отзывов
+380 (67) 760-76-88
Контакты
ПП Будпостач: газобетон и газоблок по оптовой цене
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380675486412kyivstar
+380677607688kyivstar
+380660875308мтс
+380662600001МТС
+380445675357укртелеком
Александр Здоров, Дарья, Виктория, Надежда, Оксана.
УкраинаКиевул. Бориспольская 10 ком 6 (Дом культуры Днепр) напротив радио завода
Карта

Сухие строительные смеси

Сухие строительные смеси.Сухие смеси - это группа вспомогательных материалов со специализированными свойствами, используемых при ведении строительных работ и отделки помещений текстурные покрытия, порошковые краски, «жидкие обои» Сухие смеси цена...

Сухие строительные смеси

Сухие смеси - это группа вспомогательных материалов со специализированными свойствами, используемых при ведении строительных работ и отделки помещений (текстурные покрытия, порошковые краски, «жидкие обои» и пр.)

Сухие строительные смеси бывают: для кладочных растворов, клеи для плитки или керамогранита, выравнивающие составы, шпатлевки, гидро- и теплоизоляционные композиции, ремонтные и санационные составы.

В единую группу эти материалы объединяет то, что они производятся на основе вяжущих веществ с модифицирующими добавками, а в некоторых случаях - с зернистыми и армирующими наполнителями или пигментами. Композиции сухих смесей поставляются в готовом виде, и после затворения водой они могут быть использованы по функциональному назначению.

Сухие смеси - это готовые композиции, которые в условиях строительной площадки достаточно только развести водой.

Большинство из них характеризуется «специализацией» свойств. А компонентами, обеспечивающими те или иные свойства и назначение строительных смесей на основе минеральных вяжущих, являются модифицирующие добавки: пластифицирующие, стабилизирующие, ускоряющие и замедляющие схватывание и твердение, противоморозные, гидрофобизирующие, уплотняющие, бактерицидные, воздухововлекающие и газообразующие и т.д. Например, до недавнего времени наибольшей популярностью при выполнении отделочных работ пользовался цементно-песчаный раствор, изготавливаемый непосредственно на стройплощадке. Подобная смесь вполне пригодна для кладки и штукатурки при нанесении слоями от 10 мм и больше.

Цемент, как минеральное вяжущее, хорошо работает на сжатие, а кварцевый песок с правильно подобранным фракционным составом «помогает» ему в этом. Но цементно-песчаный раствор плохо сопротивляется растягивающим и изгибающим нагрузкам, тем более при нанесении тонким слоем. Такие смеси обладают низкой водоудерживающей способностью: вода затворения слишком быстро впитывается в основание и испаряется в атмосферу, что мешает полной гидратации цемента. В результате раствор не набирает необходимой прочности. Перечисленных недостатков лишены сухие строительные смеси, модифицированные с помощью различных химических добавок. Повсеместное использование подобных смесей позволило полностью изменить культуру производства отделочных и ремонтных работ, а также повысить их эффективность на 150-200%.

В состав любой сухой смеси входят: вяжущее вещество (цемент/гипс и известь или их комбинации), нейтральные наполнители для обеспечения оптимального объема (чаще всего это песок) и специальные модифицирующие добавки, придающие смеси необходимые свойства. Ко всем добавкам для сухих смесей предъявляется требование — низкая гигроскопичность. Это необходимо для обеспечения сохранности смеси (т. е. предотвращения преждевременного твердения вяжущего за счет адсорбируемой влаги). Поэтому гигроскопичные вещества, такие как хлорид кальция или поташ, в сухих смесях не используются.

С помощью специальных добавок, которые присутствуют в любой строительной смеси, достигается отличное регулирование реологических свойств составов: они разжижают растворные смеси без увеличения содержания воды (эти компоненты производятся в России под марками ЛСТ, С-3, НФ и др.). Как известно, повышение подвижности смеси может привести к ее расслоению и отсасыванию из нее воды в случае нанесения на пористое основание. Для предотвращения этих нежелательных явлений применяют водоудерживающие (загущающие) добавки: в основном водорастворимые эфиры целлюлозы (МЦ, ОЭЦ, КМЦ и др.), поливиниловый спирт и т. п.

Для получения сухих смесей, которые можно применять в зимнее время, используют противоморозные добавки. Чаще других для этой цели используют комплексные солевые добавки, такие как нитрит-нитрат кальция (ННК) и нитрит-нитрат-хлорид кальция (ННХК). На данный момент многими фирмами разработано огромное число различных модифицирующих добавок в сухие смеси, влияющих на определенные свойства конечного продукта (бетона). В составе отдельных видов смесей их может быть до пятнадцати, причем некоторые из них занимают в объеме смеси ничтожно малый процент. Они ускоряют или замедляют твердение, улучшают удобоукладываемость, уменьшают количество воды, повышают морозостойкость и пористость.

Так, замедлители необходимы при бетонировании в жаркую погоду и в ряде других случаев, в частности, при цементировании скважин. Воздухововлекающие добавки незаменимы для увеличения морозостойкости (за счет образовавшихся пустот бетон получает возможность расширяться, воздух вовлекается и при обычном перемешивании, но в недостаточном количестве). Водопонижающие добавки, или пластификаторы, позволяют достичь достаточной текучести при меньшем количестве воды, что ведет к увеличению прочности бетона.

Важнейшим компонентом большинства сухих смесей являются полимерные добавки. Подобная добавка заметно улучшает удобоукладываемость смесей, повышает прочность, деформативность и водонепроницаемость затвердевших растворов. Главная же цель введения полимерных добавок в растворы — придание им высокой клеящей способности, т. е. повышение адгезионных свойств. Итак, именно добавки делают сухую смесь наиболее привлекательной для выполнения конкретного вида работы. Они придают ей особые, нужные свойства и качества.

Изготовление сухих смесей в заводских условиях позволяет получать широкий ассортимент композиций для различных видов работ. По виду вяжущего сухие смеси подразделяются на цементные, цементно-известковые, известковые, известково-гипсовые, гипсовые. В качестве заполнителя могут быть использованы строительные пески, мраморная крошка, молотый известняк, минеральные или органические волокна, металлическая фибра. По назначению смесей можно выделить следующие основные виды: кладочные; штукатурные для внутренних и наружных работ; плиточные; для наливных полов и устройства стяжек. К специальным смесям относятся: для укрепления слабых оснований; для заделки стыков; для работы по мокрым и засоленным стенам; гидроизоляционные; декоративные (для фасадных работ); шпаклевочные смеси (для ремонтных работ); сухие пескобетонные смеси. В зависимости от назначения смеси могут существенно отличаться технологическими и техническими характеристиками.

Смесь на полу

Укладывается ли в помещениях штучный паркет, керамическая плитка или настилается линолеум - в любом случае для них необходимы ровные основания. Именно такое основание обеспечивается с помощью самовыравнивающихся наливных полов. Принцип устройства такого пола понятен из названия: густой раствор растекается в допустимых пределах и твердеет, образуя ровную поверхность. Для полов используют сухие смеси на цементной основе с добавками, обеспечивающими необходимую прочность, вязкость, время твердения. Это могут быть армирующие волокна, улучшающие прочность поверхности на растяжение и излом.

 

Иногда производители предлагают для устройства наливных полов систему из нескольких видов смесей. Это смесь для грубого выравнивания: заполнения щелей, каверн и т.п., и разливаемый по уже образовавшейся застывшей поверхности финишный состав, как правило, более тонкий и дорогой. Другой вариант комбинации смесей - использование одной из них для ручной заделки каверн и щелей, перед заливкой финишной смеси. Особый случай - составы для ремонта лестниц и заделки щелей, сколов, неровностей, оголенной арматуры. Как правило, такие смеси используются в небольших количествах, их отличают прочность, износостойкость, высокая степень адгезии к ремонтируемой поверхности.

В целом, применение сухих смесей для пола одинаково: подготовка основания, подготовка смеси, разлив и твердение. Все рекомендации и требования - сколько надо воды, через какое время смесь будет готова к употреблению и т. п. - излагаются в инструкциях от производителей. Общее во всех инструкциях следующее. Поверхность должна быть очищена от пыли, слоящихся участков. Иногда для подготовки основания под заливку рекомендуется применить праймер (грунтовку), который позволяет уменьшить впитывание воды основанием, что повышает сцепление с раствором. С этой же целью основание рекомендуется смочить водой. Если в качестве основания используется старый дощатый пол, то может быть применена армирующая сетка.

 

В инструкциях приводятся и такие параметры, как рекомендуемая толщина слоя, температура использования и время пригодности раствора. К этим рекомендациям нельзя относиться легкомысленно. Например, если предназначенная для использования тонким слоем смесь будет разлита толстым слоем, поверхность может застыть раньше внутренних слоев и проломится при попытке вступить на кажущийся твердым участок. Не рекомендуется использовать “толстослойные” составы тонким слоем: он высохнет слишком быстро, что не способствует прочности.

Важна также температура воздуха, при которой можно применять смесь: как правило, это комнатная температура, но в неотапливаемых помещениях могут возникнуть проблемы. Необходимо отсутствие сквозняков, солнечных лучей и других факторов, которые могут привести к неравномерному высыханию смеси и, как следствие, трещин на поверхности. Нельзя также перегревать воду, используемую для затворения; так в горячей воде смесь схватится быстрее, не успев как следует растечься по полу.

Смесь на стене

Избавиться от “мокрых” штукатурных работ поможет “сухая штукатурка” - гипсокартон. Но обычная технология штукатурных работ не ушла в прошлое. Пожалуй, во многом это произошло благодаря развитию производства штукатурных смесей. Их преимущества в штукатурном деле неоспоримы: можно отрегулировать вязкость и время застывания, создать фактурные поверхности и т. д. Внимательное выполнение инструкций необходимо и при работе с сухими смесями для штукатурки. Следует добавить, что для качественного ремонта с помощью декоративных штукатурок нужно иметь несложные специальные инструменты для нанесения раствора, выравнивания. Основание под штукатурку должно быть сухим, твердым, очищенным от грязи, пыли, масел, жиров и т. п. Гладкие поверхности перед нанесением штукатурного покрытия снабжают “насечкой”. Чтобы слой штукатурки лег качественно, иногда основание рекомендуют смочить водой или загрунтовать.

 

Штукатурки можно наносить как шпателем, так и специальным распылителем (это обязательно оговаривается в инструкциях). Первый слой обычно наносится толщиной в 4-5 мм, последующие - до 7 мм. В случае, если поверхность стены имеет значительные неровности, можно нанести несколько слоев состава (каждый последующий слой наносится после затвердевания предыдущих). Для полной обработки поверхностей используется стальная линейка, с помощью которой поверхность разравнивается. Чтобы сделать поверхность еще более гладкой, слегка подсохший слой можно протереть влажной губкой.

Важное место в чистовой отделке занимают декоративные штукатурки, с помощью которых можно получать различные фактурные поверхности. Такие составы наносят на подготовленные слои штукатурки, затем растирают специальными инструментами: в зависимости от методики растирания и фракционности состава можно получить различные поверхности - “короедная”, “рустикальная”, шероховатая и т. д.

Шпаклевки широко применяются в строительных и ремонтных работах. Это густая вязкая масса, предназначенная для заполнения неровностей и сглаживания поверхности. Как правило, шпаклевки в качестве связующего содержат гипс, олифу, цемент или клей. Обычно шпаклевочные смеси расфасовываются в меньших объемах, чем штукатурки и наливные полы: в пакетах по 3 или 5 кг. Шпаклевочную смесь наносят с помощью шпателя перпендикулярно друг другу. Излишки шпаклевки удаляют, а затем снова используют. Если необходимо выравнивание в несколько слоев, то перед нанесением следующего слоя необходимо убедиться, что предыдущий слой полностью высох.

Смесь на плитке

Среди сухих смесей для плитки можно выделить два важнейших “семейства” - для укладки и для затирки швов между керамическими изделиями. Важнейший параметр сухой смеси для укладки - несущая способность. Дело в том, что применяемые сейчас облицовочные материалы колеблются по весу от нескольких килограммов до десятков килограммов, и та смесь, что успешно держит кафель, может оказаться бессильна перед гранитной плитой в 25 мм толщиной. Следует обратить внимание на такой параметр кладочной смеси, как время схватывания. Другой важный нюанс - может ли смесь использоваться для настенной и напольной облицовки, или “специализируется” только по одному из этих направлений.

 

Работая с мраморной плиткой или другими крупнокристаллическими горными породами, необходимо использовать специальную смесь. При использовании обычных смесей возможно изменение цвета и появление прокрасов на камне. При укладке плитки на стены основание должно быть крепким и ровным, очищенным от пыли, грязи, извести и остатков краски. Большие неровности необходимо исправить, используя шпаклевки. Если поверхность обладает свойством впитывать воду, желательно применить грунтовочную эмульсию. На подготовленное, огрунтованное основание при помощи зубчатого шпателя наносят клеевой раствор, по возможности в одном направлении. Не рекомендуется наносить раствор на слишком большую поверхность, так как он сохраняет свои клеящие свойства, в среднем, в течение получаса. Чем крупнее плитка, тем крупнее должны быть размеры “зубов” на шпателе.

Для укладки напольных керамических плиток клеевой раствор наносят на подготовленную поверхность основания. Затем, с помощью гладкой терки, выполняют тонкий слой, хорошо контактирующий с основанием. Раствор наносят на свежий контактный слой соответствующей зубчатой теркой, причем, такое количество, чтобы в течение 30 минут можно было положить плитку; ее кладут на раствор и легко прижимают к основанию. Важнейший нюанс напольной укладки - отсутствие воздушных “пузырей” в клеящей смеси: после высыхания пустоты под плиткой сами выдадут себя проломами в облицовке. Поэтому, как правило, растворы для укладки напольной плитки разводятся более эластичными. На вершине эластичности находятся клеящие составы для плитки, которые позволяют укладывать слой кафеля поверх старого слоя облицовки. Эти составы обладают очень высокой адгезией и обеспечивают сцепление облицовки даже с глянцевыми поверхностями.

Важный аспект облицовочных работ - отделка поверхностей, температура которых постоянно изменяется (камины, печи и т. п.). Не углубляясь в нюансы отличия изразцов от кафеля, просто рекомендуется проконсультироваться со специалистами. К сведению потребителей: сухая смесь на основе глины для кладки печей и каминов представлена в семействе Ветонитов. Применение затирок (фуговок) для швов между плитками позволяет повысить ее гидроизоляционные свойства, улучшить внешний вид. Важно знать при выборе затирок: какую толщину шва они могут закрывать, можно ли использовать их в местах, где требуется надежная гидроизоляция.

Затирка швов производится после затвердения раствора, на который уложена плитка, то есть через 1-3 дня после окончания облицовочных работ, иначе могут образоваться микротрещины. При нанесении раствора швы должны быть чистыми. После высыхания затирки можно отшлифовать полученную поверхность хлопчатобумажной тканью. Одно из важных свойств затирочных смесей - цвет, гармонирующий с цветом уложенной плитки. При использовании плитки на эластичных основаниях рекомендуется применять эластичные затирки. Такими затирками обрабатывают швы на деформирующихся основаниях, например, на гибких перегородках, обогреваемых “плавающих полах” и т. п.

Смесь на потолке

Что касается потолочных работ, то специальных смесей для них, пожалуй, не существует. Для работ с потолками применяются стеновые составы, что обычно указывается в инструкции к ним. Смеси, применяемые для потолочных работ, должны обладать хорошей адгезией и густой консистенцией. С их помощью могут быть выполнены шпаклевочные работы: ремонт небольших дефектов потолка перед окраской или оклейкой, штукатурные работы, наклеивание отделочных материалов. Одна из типовых задач для шпаклевки - заделка щели в стыке между потолочными перекрытиями.

Для штукатурных работ по потолку с помощью сухих смесей, должны использоваться быстросхватывающиеся штукатурки. При использовании клеевых смесей следует обратить внимание на их «несущую способность» в разведенном состоянии. Если речь идет о наклеивании потолочной полистирольной плитки, то в “работоспособности” смеси легко убедиться опытным путем; если же ведется оклейка потолка обоями, то должен применяться лишь такой клей, в инструкции которого указана возможность использования для потолочных работ.

Сухі суміші.


Сухі суміші - це група допоміжних матеріалів зі спеціалізованими властивостями, які використовуються при веденні будівельних робіт та оздоблення приміщень (текстурні покриття, порошкові фарби, «рідкі шпалери» та ін.) Сухі будівельні суміші бувають: для кладки розчинів, клеї для плитки або керамограніта, вирівнюючі склади, шпаклівки, гідро- і теплоізоляційні композиції, ремонтні та санаційні склади.

 

В єдину групу ці матеріали об'єднує те, що вони виробляються на основі в'яжучих речовин з модифікуючими добавками, а в деяких випадках - з зернистими і армуючим наповнювачами або пігментами. Композиції сухих сумішей поставляються в готовому вигляді, і після змішування з водою вони можуть бути використані за функціональним призначенням.

Сухі суміші - це готові композиції, які в умовах будівельного майданчика достатньо тільки розвести водою. Більшість з них характеризується «спеціалізацією» властивостей. А компонентами, що забезпечують ті чи інші властивості і призначення будівельних сумішей на основі мінеральних в'яжучих, є добавки: пластифікуючі, стабілізуючі, що прискорюють і сповільнюють тужавлення і тверднення, протиморозні, гідрофобізуючі, що ущільнюють, бактерицидні, воздухововлекающие і газообразующие і т.д.

Наприклад, до недавнього часу найбільшою популярністю при виконанні оздоблювальних робіт користувався цементно-піщаний розчин, що виготовляється безпосередньо на будівельному майданчику. Подібна суміш цілком придатна для кладки і штукатурки при нанесенні шарами від 10 мм і більше. Цемент, як мінеральне в'язке, добре працює на стиск, а кварцовий пісок з правильно підібраним фракційним складом «допомагає» йому в цьому. Але цементно-піщаний розчин погано чинить опір розтягують і згинаючих навантажень, тим більше при нанесенні тонким шаром.

Такі суміші мають низьку водоудерживающей здатністю: вода замішування занадто швидко вбирається в основу і випаровується в атмосферу, що заважає повної гідратації цементу. В результаті розчин не набирає необхідної міцності. Перерахованих недоліків позбавлені сухі будівельні суміші, модифіковані за допомогою різних хімічних добавок. Повсюдне використання подібних сумішей дозволило повністю змінити культуру виробництва оздоблювальних і ремонтних робіт, а також підвищити їх ефективність на 150-200%.
До складу будь-якої сухої суміші входять: в'язка речовина (цемент / гіпс і вапно або їх комбінації), нейтральні наповнювачі для забезпечення оптимального обсягу (найчастіше це пісок) і спеціальні добавки, що надають суміші необхідні властивості. До всіх добавкам для сухих сумішей ставиться вимога - низька гігроскопічність. Це необхідно для забезпечення схоронності суміші (т. Е. Запобігання передчасного твердіння в'яжучого за рахунок адсорбованих вологи). Тому гігроскопічні речовини, такі як хлорид кальцію або поташ, в сухих сумішах не використовуються.

 

За допомогою спеціальних добавок, які присутні в будь-якій будівельній суміші, досягається відмінне регулювання реологічних властивостей складів: вони розріджують розчинні суміші без збільшення вмісту води (ці компоненти виробляються в Росії під марками ЛСТ, С-3, НФ і ін.). Як відомо, підвищення рухливості суміші може привести до її розшарування і відсмоктування з неї води у разі нанесення на пористу підставу. Для запобігання цих небажаних явищ застосовують водоудерживающие (загущаючі) добавки: в основному водорозчинні ефіри целюлози (МЦ, ОЕЦ, КМЦ і ін.), Полівініловий спирт і т. П.

Для отримання сухих сумішей, які можна застосовувати в зимовий час, використовують противоморозні добавки. Частіше за інших для цієї мети використовують комплексні сольові добавки, такі як нітрит-нітрат кальцію (ННК) і нітрит-нітрат-хлорид кальцію (ННХК). На даний момент багатьма фірмами розроблена величезна кількість різних модифікуючих добавок в сухі суміші, що впливають на певні властивості кінцевого продукту (бетону). У складі окремих видів сумішей їх може бути до п'ятнадцяти, причому деякі з них займають в обсязі суміші мізерно малий відсоток. Вони прискорюють або уповільнюють тверднення, покращують легкоукладальність, зменшують кількість води, підвищують морозостійкість і пористість.

Так, сповільнювачі необхідні при бетонуванні в жарку погоду і в ряді інших випадків, зокрема, при цементуванні свердловин. Воздухововлекающие добавки незамінні для збільшення морозостійкості (за рахунок утворилися порожнеч бетон отримує можливість розширюватися, повітря втягується і при звичайному перемішуванні, але в недостатній кількості). Водопонижувальних добавки, або пластифікатори, дозволяють досягти достатньої плинності при меншій кількості води, що веде до збільшення міцності бетону. Найважливішим компонентом більшості сухих сумішей є полімерні добавки. Подібна добавка помітно покращує легкоукладальність сумішей, підвищує міцність, деформативність і водонепроникність затверділих розчинів. Головна ж мета введення полімерних добавок в розчини - надання їм високої клеїть здібності, т. Е. Підвищення адгезійних властивостей.

Отже, саме добавки роблять суху суміш найбільш привабливою для виконання конкретного виду роботи. Вони надають їй особливі, потрібні властивості і якості.
Виготовлення сухих сумішей в заводських умовах дозволяє отримувати широкий асортимент композицій для різних видів робіт. По виду в'яжучого сухі суміші підрозділяються на цементні, цементно-вапняні, вапняні, вапняно-гіпсові, гіпсові. Як заповнювач можуть бути використані будівельні піски, мармурова крихта, мелений вапняк, мінеральні або органічні волокна, металева фібра. За призначенням сумішей можна виділити наступні основні види: кладочні; штукатурні для внутрішніх і зовнішніх робіт; плиткові; для наливних підлог і влаштування стяжок. До спеціальних сумішей відносяться: для зміцнення слабких основ; для закладення стиків; для роботи по мокрих і засолених стін; гідроізоляційні; декоративні (для фасадних робіт); шпаклювальні суміші (для ремонтних робіт); сухі піскобетонні суміші. Залежно від призначення суміші можуть істотно відрізнятися технологічними і технічними характеристиками.

 

Суміш на підлозі

Вкладається в приміщеннях штучний паркет, керамічна плитка або настилається лінолеум - у будь-якому випадку для них необхідні рівні підстави. Саме така підстава забезпечується за допомогою самовирівнюються наливних підлог. Принцип пристрою такої підлоги зрозумілий з назви: густий розчин розтікається в допустимих межах і твердне, утворюючи рівну поверхню. Для підлог використовують сухі суміші на цементній основі з добавками, що забезпечують необхідну міцність, в'язкість, час твердіння. Це можуть бути армуючі волокна, що поліпшують міцність поверхні на розтягання й злам.

Іноді виробники пропонують для пристрою наливних підлог систему з декількох видів сумішей. Це суміш для грубого вирівнювання: заповнення щілин, каверн і т.п., і розливає по вже утворилася застиглої поверхні фінішний склад, як правило, більш тонкий і дорогий. Інший варіант комбінації сумішей - використання однієї з них для ручної закладення каверн і щілин, перед заливанням фінішній суміші. Особливий випадок - склади для ремонту сходів і закладення щілин, відколів, нерівностей, оголеної арматури. Як правило, такі суміші використовуються в невеликих кількостях, їх відрізняють міцність, зносостійкість, високий ступінь адгезії до ремонтованої поверхні.

В цілому, застосування сухих сумішей для підлоги однаково: підготовка підстави, підготовка суміші, розлив і твердіння. Всі рекомендації і вимоги - скільки треба води, через який час суміш буде готова до вживання і т. П. - Викладаються в інструкціях від виробників. Загальне у всіх інструкціях наступне. Поверхня повинна бути очищена від пилу, що шаруються ділянок. Іноді для підготовки основи під заливку рекомендується застосувати праймер (грунтовку), який дозволяє зменшити всмоктування води підставою, що підвищує зчеплення з розчином. З цією ж метою підставу рекомендується змочити водою. Якщо в якості підстави використовується старий дощатий підлогу, то може бути застосована армована сітка.

В інструкціях наводяться і такі параметри, як рекомендована товщина шару, температура використання і час придатності розчину. До цих рекомендацій не можна ставитися легковажно. Наприклад, якщо призначена для використання тонким шаром суміш буде розлита товстим шаром, поверхня може застигнути раніше внутрішніх шарів і проломився при спробі вступити на удаваний твердим ділянку. Не рекомендується використовувати "толстослойние" склади тонким шаром: він висохне занадто швидко, що не сприяє міцності. Важлива також температура повітря, при якій можна застосовувати суміш: як правило, це кімнатна температура, але в неопалюваних приміщеннях можуть виникнути проблеми. Необхідно відсутність протягів, сонячних променів і інших чинників, які можуть привести до нерівномірного висихання суміші і, як наслідок, тріщин на поверхні. Не можна також перегрівати воду, що використовується для замішування; так в гарячій воді суміш схопиться швидше, не встигнувши як слід розтектися по підлозі.

Суміш на стіні

Позбутися від "мокрих" штукатурних робіт допоможе "суха штукатурка" - гіпсокартон. Але звичайна технологія штукатурних робіт не пішла в минуле. Мабуть, багато в чому це відбулося завдяки розвитку виробництва штукатурних сумішей. Їх переваги в штукатурному справі незаперечні: можна відрегулювати в'язкість і час застигання, створити фактурні поверхні і т. Д. Уважне виконання інструкцій необхідно і при роботі з сухими сумішами для штукатурки. Слід додати, що для якісного ремонту за допомогою декоративних штукатурок потрібно мати нескладні спеціальні інструменти для нанесення розчину, вирівнювання. Підстава під штукатурку повинна бути сухою, твердим, очищеною від бруду, пилу, масел, жирів і т. П. Гладкі поверхні перед нанесенням штукатурного покриття забезпечують "насічкою". Щоб шар штукатурки ліг якісно, ​​іноді основу рекомендують змочити водою або загрунтувати.

Штукатурки можна наносити як шпателем, так і спеціальним розпилювачем (це обов'язково обмовляється в інструкціях). Перший шар зазвичай наноситься товщиною в 4-5 мм, наступні - до 7 мм. У разі, якщо поверхня стіни має значні нерівності, можна нанести кілька шарів складу (кожен наступний шар наноситься після затвердіння попередніх). Для повної обробки поверхонь використовується сталева лінійка, за допомогою якої поверхня розрівнюється. Щоб зробити поверхню ще більш гладкою, злегка підсохлий шар можна протерти вологою губкою.

Важливе місце в чистової обробки займають декоративні штукатурки, за допомогою яких можна отримувати різні фактурні поверхні. Такі склади наносять на підготовлені шари штукатурки, потім розтирають спеціальними інструментами: залежно від методики розтирання і фракційності складу можна отримати різні поверхні - "короедную", "рустикальна", шорстка і т. Д. Шпаклівки широко застосовуються в будівельних і ремонтних роботах. Це густа в'язка маса, призначена для заповнення нерівностей і згладжування поверхні. Як правило, шпаклівки як сполучна містять гіпс, оліфу, цемент або клей. Зазвичай шпаклювальні суміші розфасовуються в менших обсягах, ніж штукатурки і наливні підлоги: в пакетах по 3 або 5 кг. Шпаклювальну суміш наносять за допомогою шпателя перпендикулярно один одному. Надлишки шпаклівки видаляють, а потім знову використовують. Якщо необхідно вирівнювання в кілька шарів, то перед нанесенням наступного шару необхідно переконатися, що попередній шар повністю висох.

 

Суміш на плитці

Серед сухих сумішей для плитки можна виділити два найважливіших "сімейства" - для укладання і для затирання швів між керамічними виробами. Найважливіший параметр сухої суміші для укладання - несуча здатність. Справа в тому, що застосовуються зараз облицювальні матеріали коливаються по вазі від декількох кілограмів до десятків кілограмів, і та суміш, що успішно тримає кахель, може виявитися безсилою перед гранітною плитою в 25 мм завтовшки. Слід звернути увагу на такий параметр суміші кладки, як час схоплювання. Інший важливий нюанс - чи може суміш використовуватися для настінного і підлогової облицювання, або "спеціалізується" тільки по одному з цих напрямків.

Працюючи з мармуровою плиткою або іншими крупнокристалічного гірськими породами, необхідно використовувати спеціальну суміш. При використанні звичайних сумішей можлива зміна кольору і поява фарбувати на камені. При укладанні плитки на стіни основа повинна бути міцним і рівним, очищеним від пилу, бруду, вапна і залишків фарби. Великі нерівності необхідно виправити, використовуючи шпаклівки. Якщо поверхня має властивість вбирати воду, бажано застосувати грунтувальні емульсію. На підготовлене, погрунтовану основу за допомогою зубчатого шпателя наносять клейовий розчин, по можливості в одному напрямку. Не рекомендується наносити розчин на занадто велику поверхню, так як він зберігає свої властивості, що клеять, в середньому, протягом півгодини. Чим більше плитка, тим крупніше повинні бути розміри "зубів" на шпателі.

Для укладання підлогових керамічних плиток клейовий розчин наносять на підготовлену поверхню підстави. Потім, за допомогою гладкої терки, виконують тонкий шар, добре контактує з основою. Розчин наносять на свіже контактний шар відповідної зубчатою теркою, причому, така кількість, щоб протягом 30 хвилин можна було покласти плитку; її кладуть на розчин і легко притискають до основи. Найважливіший нюанс підлогової укладання - відсутність повітряних "бульбашок" в суміші, що клеїть: після висихання порожнечі під плиткою самі видадуть себе проломами в облицюванні. Тому, як правило, розчини для укладання плитки для підлоги розводяться більш еластичними. На вершині еластичності знаходяться склади, що клеять для плитки, які дозволяють укладати шар кахлю поверх старого шару облицювання. Ці склади мають дуже високу адгезію і забезпечують зчеплення облицювання навіть з глянсовими поверхнями.

Важливий аспект облицювальних робіт - обробка поверхонь, температура яких постійно змінюється (каміни, печі і т. П.). Аби не заглиблюватися в нюанси відмінності кахлів від кахлю, просто рекомендується проконсультуватися з фахівцями. До відома споживачів: суха суміш на основі глини для кладки печей і камінів представлена ​​в сімействі Ветонітом. Застосування затерли (фуговок) для швів між плитками дозволяє підвищити її гідроізоляційні властивості, поліпшити зовнішній вигляд. Важливо знати при виборі затерли: яку товщину шва вони можуть закривати, чи можна використовувати їх в місцях, де потрібна надійна гідроізоляція.
Затирка швів проводиться після затвердіння розчину, на який покладена плитка, тобто через 1-3 дні після закінчення облицювальних робіт, інакше можуть утворитися мікротріщини. При нанесенні розчину шви повинні бути чистими. Після висихання затірки можна відшліфувати отриману поверхню тканиною.

Одне з важливих властивостей затирочних сумішей - колір, що гармонує з кольором покладеної плитки. При використанні плитки на еластичних підставах рекомендується застосовувати еластичні затирання. Такими затирання обробляють шви на деформуються підставах, наприклад, на гнучких перегородках, обігріваються "плаваючих підлогах" і т. П.

 

Суміш на стелі

Що стосується стельових робіт, то спеціальних сумішей для них, мабуть, не існує. Для робіт з стелями застосовуються для стін склади, що зазвичай вказується в інструкції до них. Суміші, що застосовуються для стельових робіт, повинні мати гарну адгезію і густою консистенцією. З їх допомогою можуть бути виконані шпаклювальні роботи: ремонт невеликих дефектів стелі перед фарбуванням або обклеюванням, штукатурні роботи, наклеювання оздоблювальних матеріалів. Одна з типових задач для шпаклівки - закладення щілини в стику між стельовими перекриттями. Для штукатурних робіт по стелі за допомогою сухих сумішей, повинні використовуватися бистросхвативающіеся штукатурки.

При використанні клейових сумішей слід звернути увагу на їх "несучу здатність" в розведеному стані. Якщо мова йде про наклеюванні стельової полістирольної плитки, то в "працездатності" суміші легко переконатися дослідним шляхом; якщо ж ведеться обклеювання стелі шпалерами, то повинен застосовуватися лише такий клей, в інструкції якого вказана можливість використання для стельових робіт.

Статьи pp-budpostach.com.ua Все о бане

Статьи по пеноблоку,пенобетону,пенобетонным блокам

Статьи pp-budpostach.com.ua Статьи по бетону

Статьи Все о заборах

Статьи pp-budpostach.com.ua Все о крышах ( виды, материал, как лутше выбрать)

Статьи Все о Фундаменте

Статьи по газобетону ( газоблоку ), газобетонных блоков, газосиликатнных блоков

Новости, статьи, слухи, факты, разное и по чу-чуть

Статьи по кирпичу ( рядовому, лицевому,облицовочному,клинкерному, шамотному, силикатному,)

facebook twitter

Новости, статьи, слухи, факты, разное и по чу-чуть

Другие статьи