









7,62 ₴
Показати оптові ціниЖитомирський газобетон на сьогоднішній день ― один з найпопулярніших матеріалів для зведення стін в приватному житловому будівництві. Легкі блоки мають хороші теплоізоляційні показники, відмінно піддаються обробці і коштують відносно недорого. До того ж їх великий розмір дозволяє швидко вести будівництво.
При всіх позитивних якостях пористого бетону, матеріал цей має ряд не те щоб недоліків, але не зовсім корисних властивостей. Один з них ― крихкість. Насамперед це стосується виробів у яких невисока щільність, яка в свою чергу визначає теплоізоляційні властивості пористих бетонів. Відповідно, чим матеріал менш щільний, тим має більш високий опір теплопередачі, проте робиться від цього і більш крихким.
Щільність пористих бетонів закладена в маркуванні. Найбільш тендітні марки ― D300, D350, D400. Пошкодити вироби з Житомирського газобетону можна вже при їх транспортуванні. Щоб цього не сталося, виробники укладають блоки на палети і обмотують їх плівкою. Однак цих заходів обережності може виявитися недостатньо, якщо машині з крихким вантажем належить пройти шлях по вибоїстих дорогах. А така необхідність трапляється досить часто, враховуючи дорожні умови в стороні від транспортних магістралей, де інайчастіше і ведеться заміське будівництво.

Житомирський газоблок ― крихкий матеріал Особливо необхідно захищати профільовані фасонні елементи, які більш уразливі при перевезенні. Якщо вантажу належить подолати складні ділянки дороги, то вся надія лягати на чемність водія. Що стосується фасонних елементів, то їх слід прокласти гофрованим картоном, а ще краще сколотити для них дерев'яний контейнер з подобою стелажів. В іншому випадку велика ймовірність того, що вони не доїдуть до будмайданчика в цілісності.
Другий момент, якого слід побоюватися, пов'язаний з сильним водопоглинанням пористого бетону. Не рекомендується при розвантаженні складати блоки безпосередньо на землі. Якщо є можливість, краще щоб вони зберігалися в заводській упаковці складені на палетах. Проте частіше через брак вантажної техніки доводиться розвантажувати палети по цеглинці. У цьому випадку необхідно складати їх знову на палети і накривати поліетіленом.зберігання блоків з пористого бетону
Фундаментні стіни під будівельну конструкцію з ніздрюватобетонних блоків повинні підніматися над рівнем землі мінімум на 20 см. Це необхідно для захисту стіни від намокання під час дощу, а от від капілярного проникнення вологи в конструкцію стіни захищає горизонтальна гідроізоляція. Поверхня фундаментних стін зверху ретельно вирівнюють розчином, і тільки потім укладають гідроізоляційну плівку.
Від того, наскільки точні розміри блоків, залежить спосіб їх укладання ― з тонкими швами 1-3 мм або з традиційними ― 1 ― 1,5 см. Тонкі шви виконуються, так званими клейовими розчинами, а для товстих швів призначені теплозберігаючі розчини. Властивості останніх щодо їх теплопровідності наближені до властивостей легких бетонів і тому вони найкращим чином підходять для кладки одношарових стін без утеплення.
При будівництві багатошарових стін (з додатковим утепленням) використовують традиційний цементно-ізвістковий розчин. Він дешевше теплосберегаючого, а його висока теплопровідність не так критична для стін з проміжним утеплювальним шаром.
Кладка з тонкими швами вимагає ретельного контролю по горизонталі і вертикалі кожного ряду блоків. Щоб не було перекосів необхідно очищати кожен блок від пилу, задирок і відкололися крихт бетону.
Тонкий шов формується за допомогою спеціальної кельми з зубчастих краєм і дозатором, що дозволяє регулювати товщину шва. За один прохід можна нанести смугу клею-розчину довжиною до 4 м, ― більше не рекомендується, оскільки розчин ближче до кінця лінії може підсохнути перш, ніж на нього буде укладені блоки.
У кожному разі, зводячи несучі стіни, слід використовувати тільки ті марки пористого бетону і тип розчину, які вказані в проекті.
Кладка пористобетонних блоків. ЯК і при звичайній цегляній кладці, при зведенні стін з пористих блоків використовують принцип перев'язки. Зрушення вертикальних швів верхнього ряду повинен бути мінімум 6 см по відношенню до вертикальних швах нижнього ряду. Блоки, призначені для тонкошарової кладки, збоку мають профільоване пазогребенева з'єднання, яке не потрібно заповнювати клейовим розчином. При цьому економиться не тільки сам розчин, але й час, який витрачався б на його нанесення вручну на кожну бічну грань.
Звичайні блоки (з плоскими бічними гранями), що використовуються для кладки з товстими швами, вимагають заповнення і вертикальних швів. І виробляються на Житомирському цегельному заводі .
У ситуаціях, коли для збільшення товщини стіни в одному ряду з'єднують два види елементів (блоки і плити), їх слід розташовувати таким чином, щоб лицьовий шар в сусідніх рядах по черзі формувався плитами і блоками. Наприклад, використовуючи блоки зі стороною 30 см і плити 12 см, можна скласти стіну товщиною 43 см (з урахуванням шва 1 см). При цьому для перев'язки один ряд слід класти плитою назовні, а інший ― блоком. І так до верху.

Найчастіше під багатошарової стіною кладуть трьохслойну захисну конструкцію, де внутрішній шар є несучим, проміжний ― утеплювачем, а зовнішній закриває утеплювач і є основою для фасадної обробки. У такій конструкції виникає необхідність зв'язку лицьового і несучого шару. Цей зв'язок забезпечується шляхом закладки в шви анкерів з оцинкованої або нержавіючої сталі.
Для анкерів в кладці тришарової стіни існують такі нормативи:
Конструктивний шар зводиться, як правило, з пористих блоків марки D500 і D600, товщиною 24 см. Особовий шар може бути викладений не тільки з ніздрюватобетонних плит, але і з цегли, наприклад, клінкерної або силікатної.
Проміжний шар, розташований між лицьовим і несучим шаром, використовується для повного або часткового заповнення теплоізоляційним матеріалом. Товщина цього шару, до 10 см. Вентиляційний зазор залишається в основному при використанні волокнистих утеплювачів, які без провітрювання накопичують вологу і втрачають еффектівность.Конструкція тришарової стіни
Як вже говорилося, при кладці багатошарових стін частіше використовують звичайний розчин, однак якщо класти стіни на теплозберігаючі розчини, то шар теплоізоляції (зокрема пінополістиролу) може бути зменшений на 2 см.
Зведення тришарових стін може здійснюватися двома способами: одночасним і пошаровим. У першому випадку несуча і лицьова стінка зводяться одночасно, вставляючи при цьому теплоізоляцію і пропускаючи крізь неї анкери. У другому випадку спочатку зводиться несуча (внутрішня) стіна з уже закладеними анкерами, а потім проводять монтаж теплоізоляції і кладку лицьового шару.
Несучі стіни (вони ж конструкційні) необхідно будувати з блоків однакової щільності і використовувати при цьому однаковий розчин. Кладку необхідно вести рівномірно по всьому периметру будівлі.
Внутрішні конструктивні стіни, як правило, мають товщину 24 см. Дуже важливо правильно виконувати їх з'єднання із зовнішніми несучими стінами. Для цього слід зводити їх одночасно, пов'язуючи перев'язкою.
Іноді виникає необхідність прилаштувати стіну до вже готової несучій стіні, і тоді прив'язку виконують за допомогою анкерів. Їх закладають в кожен третій шов по висоті стіни.

Фасонні перемички з пористого бетону. Без конструктивних елементів, що підсилюють стіни, що не можливе будівництво будівлі. Над дверними та віконними прорізами споруджують перемички, а вінець ― на рівні перекриття. Конструкція цих елементів залежить від конструкції стіни.
Щоб вінець, що підсилює стіну на рівні перекриття, не став містком холоду, його необхідно утеплювати. Таких проблем не виникає, якщо стіни багатошарові, оскільки вони завжди мають утеплювальний шар. В одношарових стінах вінець утеплюється спеціальними плитами з пористого бетону з прикріпленим шаром утеплювача.
Перемичку в одношарової стіни найпростіше виконати зі збірних елементів ― балки з армованого ніздрюватого бетону, яку встановлюють на проріз з мінімум 20-сантиметровим напуском з кожної сторони. Є також можливість спорудження перемички за місцем за допомогою U-елементів з пористого бетону, одночасно служить опалубкою для залізобетонної балки. Зсередини балка додатково утеплюється пінополістиролом або мінеральною ватою з боку, зверненої назовні. Для двошарових стін немає необхідності утеплювати таку перемичку зсередини.
Перемичка в тришарової стіни виконується як для несучого, так і для лицьового шару. У першому випадку це монолітна залізобетонна балка (можливо з Г-подібним елементом); у другому ― сталевий куточок небудь спеціальні армуючі елементи Murfor, використовувані при цегляній лицьовій кладці.


З чого починається Житомирський цегельний завод ? З верстатів, сировини, енергоносіїв… Все так. Але, у першу чергу, все ж таки із робочих рук. Із професіоналів, які поважають свою справу і пишаються результатами роботи, отримують від неї не лише матеріальне задоволення.
І якщо таких справжніх трударів на підприємстві достатньо, воно розвиватиметься, протистоятиме усім економічним негараздам, матиме майбутнє.
Працівникам Житомирського комбінату силікатних виробів є чим пишатися. По-перше, підприємство вистояло у лихі 90-ті. Його не лише не було порізано на металобрухт, як кілька промислових гігантів нашого міста. Рік у рік воно росте та усучаснюється.
Саме у найскладніший період, у 1997 році, прийшов працювати на комбінат його нинішній керівник Валерій Онопрієнко. Починав як початківець, адже сфера для нього, кадрового військового, була новою. Довелося вчитися екстерном, поєднуючи книжкову теорію із практикою. Пішов, як у бій. Перше, з чим стикнувся – із необхідністю шукати нові ринки збуту. І справився.
За деякий час його вже було призначено заступником директора. Згодом акціонери обрали Онопрієнка головою правління публічного акціонерного товариства, оцінивши як ефективного кризис-менеджера. Маючи підтримку людей, вже можна було розпочати повну модернізацію обладнання, запроваджувати нові технології, оптимізувати транспортну схему та систему постачання.
Впродовж шістнадцяти років комбінат поступово набирає обертів. Сьогодні усі технологічні процеси майже стовідсотково автоматизовані. Стоїть сенсорне обладнання.
Суттєво розширено асортимент продукції. В його цехах виробляють бетон, газосилікатні блоки, рустовану та кольорову цеглу та інше. Загалом понад 400 видів продукції.
Так у чому ж сила комбінату? У постійному русі, пошуку нового. Представники підприємства постійно навідуються на галузеві виставки, де представлено новітні технології. У тому числі міжнародні.
Але чужими здобутками не обмежуються. Шукають своє, наприклад, нові інгредієнти до розчинів. Як результат – безліч патентів на винаходи. Та ще отримання Валерієм Онопрієнком звання члена-кореспондента Академії будівництва України та Золота відзнака Європейської Асамблеї, які так просто не даються.
Секрет успіху також в уважному, дбайливому ставленні начальства до робітників.
Молодий, але вже досвідчений керівник усвідомлює, що найголовніше капіталовкладення – це люди. Кращих спеціалістів збирав з усіх житомирських підприємств, наче намистини. Дехто працює на підприємстві по 10-15 років. І до них, і до початківців ставлення шанобливе.
На запитання про притаманний йому стиль керівництва Валерій Васильович відповідає: «Люблю, коли по-військовому чітко, швидко, злагоджено. Але розумію: перед тим як вимагати, потрібно поставити реальні завдання, забезпечити матеріалами, інструментами та створити комфортні умови».
Зарплата на «силікатному» у порівнянні з іншими житомирськими підприємствами непогана – від 3 до 8 тисяч. Вона цілком «біла» та виплачується вчасно. Збережено усі соціальні гарантії. Годують у столовій якісно та недорого. Обід — від 10 до 15 грн. Молоко безкоштовно видають працівникам.
До речі, щодо комфортних умов. Мало не першим кроком голови правління акціонерного товариства стало покращення туалетів та душових кімнат, встановлення біде. Такі, мабуть, не у кожному хорошому готелі знайдеш.
Чим сьогодні живе комбінат? Розвивається, не зважаючи на знов-таки, м’яко кажучи, несприятливі умови для вітчизняної промисловості. У такому великому господарстві, як держава Україна, усе взаємопов’язане. Якщо сім’я збідніла, вона не може придбати якісну цеглу та побудувати свій будинок мрії.
Якщо подорожчав бензин, возити продукцію комбінату в інші регіони складніше. Якщо збільшилися тарифи на електроенергію, доводиться економити – частину технологічних процесів залишати на ніч. Бо вночі утричі дешевше. Бути заощадливим у роботі – один з принципів Валерія Васильовича.
У механічному цеху, приміром, зібрано станки, що мали потрапити на металобрухт коли розвалювалися заводи «Верстати-Автомати» та «Промавтоматика». Їх викупили і тепер цілком успішно точать деталі. Є навіть станок 30-х років минулого століття. Його удосконалили руки майстра, і нічого, працює «дідусь».
Але водночас голова правління не жаліє коштів на такі цінні придбання, як потужні італійські парові котли чи німецькі преси. Йому вдається переконати акціонерів у необхідності витрат. Не можна жити одним днем, варто працювати на перспективу.
Валерій Онопрієнко мріє. Мріє, що налагодиться економіка у державі, житомиряни почнуть будувати світлі та гарні будинки з якісних будівельних матеріалів. Отже й комбінат запрацює на повну потужність. Багато про що мріє. Не про своє особисте, про спільне. Мріє, але мрійником його точно не назвеш. За 17 років роботи на комбінаті він це довів.
Сучасна будівельна справа може надати Замовнику безліч найрізноманітнішіх матеріалів, одним з яких є цегла білого кольору. Але, якщо не Дивлячись на сучасну Популярність біла цегла - це матеріал класичного типу, Який зміг вітримати перевірку часом.
Цегляна кладка - це Унікальний матеріал, Який використовується для будівництва по всьому світу. Цегла, як будівельний матеріал використовується людьми Вже НЕ Одне століття. Вона встигла зазнати масу змін, Які ПІШЛИ їй тільки на Користь. Біла цегла - це той самий матеріал, Який НЕ має ніяких мінусів. А якщо все ж і має, то Повністю перекривається позитивними сторонами цегли.
Найперша сировина для будівельних робіт. Була сировина Виключно природного походження. А найпоширеніше з них - це найпростіша деревина. Але у неї є один дуже великий недолік. Вона й достатньо легко горить и запалюється, саме з ЦиМ пов'язані пожежі,
Біла цегла має ще одну Назву - силікатна цегла. Вона Була отримана при змішуванні Вапна та глини з подалі процесом випалу матеріалу. Саме Завдяки такому матеріалу Київ стали називати «білокам'яним». Після Завершення будівництва здебільшого Києва з цієї цегли технологія її виготовлення почала активно розвиватися, а кінцевий матеріал ставати все краще і краще.
Шукаєте якісну цеглу для будівництва будинку? Подивіться у нас в каталозі! Перехід у каталог
Технологія виробництва даної будівельної одиниці максимально проста. У склад входять Всього 2 матеріали з розрахунку 9/10 до 1/10. Змішуються пісок и проста вапно. Сучасні технології, в особі добавок, допомагають надаи Цеглі додаткові Корисні Властивості. На виході маємо практично ідеальний будівельний матеріал.
Основні характеристики силікатної цегли
Біла цегла має якості, Які виділяють її на тлі других будівельних матеріалів. До числа таких видатних якостей можна Віднести:
Екологічну безпека. У її складі Присутні абсолютно натуральні природні матеріали. Таку цеглу можна використовуват в дитячих садах и школах. Високі показники міцності досягаються завдяки асортаменту при тому самому великому тиску. При таких НАВАНТАЖЕННЯ суміш Повністю кристалізується, и перетворюється в монолітний брус Гарний Зовнішній вигляд. Білий колір цього матеріалу надає вапно. її основний плюс в тому, что з часом вона НЕ вицвітає і не перестає змінювати свій Ідеально рівний білий відтінок.Якщо ви Бачите білу цеглу при ПОКУПЦІ, то такою ж Білою Вона залишиться через 10 і 20 років після використання. Низька собівартість. Біла цегла коштує в кілька разів менше червоної . Все це обумовлено тим, що в її склад входять найпоширеніші і легко видобувальні інгредієнти.
Більш того, біла цегла має відразу кілька габаритних варіацій. Це дозволяє їй бути по-Справжньому унікальним матеріалом, Який буде підходити для всіх видів робіт, від споруди до облицювання зовнішніх и внутрішніх сторін стін будівель.
Райони.
Андрушівський • Баранівський • Бердичівський • Брусилівський • Володарсько-Волинський • Ємільчинський • Житомирський • Коростенський • Коростишівський • Лугинський • Любарський • Малинський • Народицький • Новоград-Волинський • Овруцький • Олевський • Попільнянський • Радомишльський • Роман • Чуднівський
Андрушівський район, Баранівський район, Бердичівський район, Брусилівський район, Володарсько-Волинський район, Ємільчинський район, Житомирський район, Коростенський район, Коростишівський район, Лугинський район, Любарський район, район, Новоград-Волинський район, Овруцький район, Олевський район,
Попільнянський район, Радомишльський район, Романівський район (колишній Дзержинський), Ружинський район, Червоноармійський район, Черняхівський район, Чуднівський район
Міста.
Андрушівка • Баранівка • Бердичів • Житомир • Коростень • Коростишів • Малин • Новоград-Волинський • Овруч • Олевськ • Радомишль.
смт.
Біла Криниця • Брусилів • Бучмани • Биківка • Вакуленчук • Великі Коровинці • Володарськ-Волинський • Головине • Городниця • Гранітне • Гришківці • Гуйва • Діброва • Довбиш • Дружба • Ємільчине • Жовтневе • Іванопіль • Іршанськ • Іршанськ • Кам'яний Миропіль • Народичі • Нова Борова • Новогуйвинське • Новоозерянка •Нові Білокоровичі • Озерне • Першотравенськ • Першотравневе • Полянка • Попільня • Романів • Ружин • Червоноармійськ • Червоне • Черняхів • Чоповичі • Чуднів • Яблунець
| Основні | |
|---|---|
| Призначення цегли | Облицювальна |
| Виробник | Житомирський комбінат силікатних виробів |
| Колір | Білий |
| Марка цегли | М-150 |
| Вид цегли | Силікатна |
| Країна виробник | Україна |
| Поверхня | Гладка |
| Морозостійкість | F15 |
| Тип цегли | Повнотілий |
| Розмір цегли | Полуторний |
| Користувальницькі характеристики | |
| Вид спеціального цегли | силікатна |