Тепловтрати будинку
Тепловтрати будинку
Вибір теплоізоляції, варіантів оздоблення стін для більшості замовників-забудовників завдання складне. Занадто багато суперечливих проблем потрібно вирішити одночасно. Даний матеріал допоможе Вам у всьому цьому розібратися.
В даний час теплозбереження енергоресурсів придбало велике значення. Згідно СНиП II-3-79* «Будівельна теплотехніка», опір теплопередачі визначається виходячи з:
- санітарно-гігієнічних і комфортних умов (перша умова),
- умов енергозбереження (друге умова).
Для Москви і її області необхідну теплотехнічне опір стіни за першою умовою становить 1,1 °С·м. кв./Вт, а по другій умові:
- для дому постійного проживання 3,33 °С·м. кв./ Вт,
- для дому сезонного проживання 2,16 °С·м. кв./ Вт.
Таблиця товщин і термічних опір матеріалів для умов Москви та її області.
Найменування матеріалу стіни |
Товщина стіни і відповідне їй термічний опір |
Необхідна товщина за першою умовою |
Повнотіла керамічна цегла |
510 мм, R=1,1 °С·м. кв./Вт |
510 мм |
Керамзитобетон (щільність 1200 кг/куб. м.) |
300 мм, R=0,8 °С·м. кв./Вт |
415 мм |
Дерев'яний брус |
150 мм, R=1,0 °С·м. кв./Вт |
165 мм |
Дерев'яний щит із заповненням мінеральною ватою М 100 |
100 мм, R=1,33 °С·м. кв./Вт |
85 мм |
Таблиця мінімального приведеного опору теплопередачі зовнішніх конструкцій у будинках Московської області.
Зовнішня стіна |
Вікно, балконні двері |
Покриття |
Горищне перекриття |
Перекриття над холодними підвалом подполом |
За першою умовою |
||||
1,1 |
– |
1,8 |
1,63 |
1,62 |
По другій умові |
||||
3,33 |
0,53 |
4,70 |
4,15 |
4,15 |
З цих таблиць видно, що більшість заміського житла в Підмосков'ї не задовольняють вимогам по теплозбереженню, при цьому навіть перша умова несоблюдается у багатьох знову споруджуваних будинках.
Тому, підбираючи котел або обігрівальні прилади тільки за зазначеною в їх документації здібності обігріти певну площу, Ви стверджуєте, що Ваш будинок побудований із суворим урахуванням вимог СНиП II-3-79*.
З вищевикладеного матеріалу випливає висновок.
Для правильного вибору потужності котла та обігрівальних приладів, необхідно розрахувати реальні тепловтрати приміщень Вашого будинку.
Нижче ми покажемо нескладну методику розрахунку тепловтрат Вашого будинку.
Будинок втрачає тепло через стіну, дах, сильні викиди тепла йдуть через вікна, в землю теж іде тепло, істотні втрати тепла можуть припадати на вентиляцію.
Теплові втрати в основному залежать від:
- різниці температур в будинку і на вулиці (чому різниця більше, тим втрати вище),
- теплозахисних властивостей стін, вікон, перекриттів, покриттів (або, як кажуть огороджувальних конструкцій).
Огороджувальні конструкції чинять опір витоків тепла, тому їх теплозахисні властивості оцінюють величиною, званої опором теплопередачі.
Опір теплопередачі, показує, яка кількість тепла піде через квадратний метр огороджувальної конструкції при заданому перепаді температур. Можна сказати і навпаки, який перепад температур виникне при проходженні певної кількості тепла через квадратний метр огорож.
R = T/q,
де q – це кількість тепла, яке втрачає квадратний метр огороджувальної поверхні. Його вимірюють у ватах на квадратний метр (Вт/м. кв); ΔT – це різниця між температурою на вулиці і в кімнаті (°С) і, R – це опір теплопередачі (°С/ Вт/м. кв. чи °С·м. кв./ Вт).
Коли мова йде про багатошаровій конструкції, то опір шарів просто складаються. Наприклад, опір стіни з дерева, обкладеного цеглою, є сумою трьох опорів: цегляної і дерев'яної стінки та повітряного прошарку між ними:
R(сум.)= R(дерев.) + R(вооз.) + R(цегл.).
Розподіл температури і прикордонні шари повітря при передачі тепла через стіну
Розрахунок на тепловтрати проводять для самого несприятливого періоду, яким є сама морозна і вітряна тиждень в році.
У будівельних довідниках, як правило, вказують тепловий опір матеріалів виходячи з цього умови та кліматичного району (або зовнішньої температури),знаходиться Ваш будинок.
Таблиця – Опір теплопередачі різних матеріалів при T = 50 °С (Тнар. = -30 °С, Твнутр. = 20 °С.)
Матеріал і товщина стіни |
Опір теплопередачі Rm, |
Цегляна стіна |
|
Зруб з колод Ø 25 |
0,550 |
Зруб з бруса товщиною 20 см |
|
Каркасна стіна (дошка + |
0,703 |
Стіна з пінобетону 20 см |
0,476 |
Штукатурка по цеглі, бетону, |
0,035 |
Стельове (горищне) перекриття |
1,43 |
Дерев'яні підлоги |
1,85 |
Подвійні дерев'яні двері |
0,21 |
Таблиця – Теплові втрати вікон різної конструкції при T = 50 °С (Тнар. = -30 °С, Твнутр. = 20 °С.)
Тип вікна |
RT |
q, Вт/м2 |
Q, Вт |
Звичайне вікно з подвійними рамами |
0,37 |
135 |
216 |
Склопакет (товщина скла 4 мм) 4-16-4 |
|
|
|
Двокамерний склопакет 4-6-4-6-4 |
|
|
|
Примітка
• Парні цифри в умовному позначенні склопакета означають повітряний
зазор, мм;
• Символ Ar означає, що зазор не заповнений повітрям, а аргоном;
• Літера До означає, що зовнішнє скло має спеціальне прозоре
теплозахисне покриття.
Як видно з попередньої таблиці, сучасні склопакети дозволяють зменшити тепловтрати вікна майже в два рази. Наприклад, для десяти вікон розміром 1,0 м х 1,6 м економія сягне кіловата, що в місяць дає 720 кіловат-годин.
Для правильного вибору матеріалів і товщини огороджувальних конструкцій застосуємо ці відомості до конкретного прикладу.
У розрахунку теплових втрат на один кв. метр беруть участь дві величини:
- перепад температур ΔT,
- опору теплопередачі R.
Температуру в приміщенні визначимо 20 °С, а зовнішню температуру приймемо рівною -30 °С. Тоді перепад температур ΔT буде рівним 50 °С. Стіни виконані з бруса товщиною 20 см, тоді R= 0,806 °С·м. кв./ Вт.
Теплові втрати складуть 50 / 0,806 = 62 (Вт/м. кв.).
Для спрощення розрахунків тепловтрат в будівельних довідниках приводять тепловтрати різного виду стін, перекриттів і т. д. для деяких значень зимової температури повітря. Зокрема, даються різні цифри для кутових приміщень (там впливає завихрення повітря, отекающего будинок) і некутових, а також враховується різна теплова картина для приміщень першого та верхнього поверху.
Таблиця – Питомі тепловтрати елементів огорожі будівлі (на 1 кв. м. по внутрішньому контуру стін) залежно від середньої температури найбільш холодної тижні в році.
Характеристика |
Зовнішня |
Тепловтрати, Вт |
|||
Перший поверх |
Верхній поверх |
||||
Кутова |
Неугл. |
Кутова |
Неугл. |
||
Стіна в 2,5 цегли (67 см) |
-24 |
76 |
75 |
70 |
66 |
Стіна в 2 цегли (54 см) |
-24 |
91 |
90 |
82 |
79 |
Рублена стіна (25 см) |
-24 |
61 |
60 |
55 |
52 |
Рублена стіна (20 см) |
-24 |
76 |
76 |
69 |
66 |
Стіна з бруса (18 см) |
-24 |
76 |
76 |
69 |
66 |
Стіна з бруса (10 см) |
-24 |
87 |
85 |
78 |
76 |
Каркасна стіна (20 см) |
-24 |
62 |
60 |
55 |
54 |
Стіна з пінобетону (20 см) |
-24 |
92 |
89 |
87 |
80 |
Примітка
Якщо за стіною знаходиться зовнішнє неопалюване приміщення (сіни, засклена веранда тощо), то втрати тепла через неї складають 70% від розрахункових, а якщо за цим неопалюваним приміщенням не вулиця, а ще одне приміщення назовні (наприклад, сіни, виходять на веранду), то 40% від розрахункового значення.
Таблиця – Питомі тепловтрати елементів огорожі будівлі (на 1 кв. м. по внутрішньому контуру) залежно від середньої температури найбільш холодної тижні в році.
Характеристика огорожі |
Зовнішня |
Втрати тепла, |
Вікно з подвійним заскленням |
-24 |
117 |
Суцільні дерев'яні двері (подвійні) |
-24 |
204 |
Горищне перекриття |
-24 |
30 |
Дерев'яні підлоги над підвалом |
-24 |
22 |
Розглянемо приклад розрахунку теплових втрат двох різних кімнат одній площі з допомогою таблиць.
Приклад 1.
Кутова кімната (перший поверх)
Характеристики кімнати:
- поверх перший,
- площа кімнати – 16 кв. м. (5х3,2),
- висота стелі – 2,75 м,
- зовнішніх стін – дві,
- матеріал і товщина зовнішніх стін – брус товщиною 18 см, обшитий гіпсокартоном і обклеєний шпалерами,
- вікна – два (висота 1,6 м, ширина 1,0 м) з подвійним склінням,
- підлога – дерев'яні утеплені, знизу підвал,
- вище горищне перекриття,
- розрахункова зовнішня температура -30 °С,
- необхідна температура в кімнаті +20 °С.
Розрахуємо площі тепловіддаючих поверхонь.
Площа зовнішніх стін за вирахуванням вікон:
Sстін(5+3,2)х2,7-2х1,0х1,6 = 18,94 кв. м.
Площа вікон:
Sвікон = 2х1,0х1,6 = 3,2 кв. м.
Площа підлоги:
Sпідлоги = 5х3,2 = 16 кв. м.
Площа стелі:
Sстелі = 5х3,2 = 16 кв. м.
Площа внутрішніх перегородок в розрахунку не бере участь, так як через них тепло не йде – адже по обидві сторони перегородки температура однакова. Теж відноситься і до внутрішньої двері.
Тепер обчислимо тепловтрати кожної з поверхонь:
Qстін = 18,94х89 = 1686 Вт, |
Сумарні тепловтрати кімнати складуть:
Qсумарні = 3094 Вт.
Зауважимо, що через стіни йде тепла більше ніж через вікна, підлога та стеля.
Результат розрахунку показує тепловтрати кімнати у самі морозні (Т нар.= -30 °С) дні року. Природно, чим тепліше на вулиці, тим менше піде з кімнати тепла.
Приклад 2
Кімната під дахом (мансарда)
Характеристики кімнати:
- верхній поверх,
- площа 16 кв. м. (3,8х4,2),
- висота стелі 2,4 м,
- зовнішні стіни; два ската даху (шифер, суцільна обрешітка, 10 см мінвати, вагонка), фронтони (брус товщиною 10 см, обшитий вагонкою) і бічні перегородки (каркасна стіна з керамзитовим заповненням 10 см),
- вікна – чотири (по два на кожному фронтоні), висотою 1,6 м і шириною 1,0 м з подвійним склінням,
- розрахункова зовнішня температура -30°С,
- необхідна температура в кімнаті +20°С.
Розрахуємо площі тепловіддаючих поверхонь.
Площа торцевих зовнішніх стін за вирахуванням вікон:
Sторц.стін = 2х(2,4х3,8-0,9х0,6-2х1,6х0,8) = 12 кв. м.
Площа скатів даху, що обмежують кімнату:
Sскатів.стін = 2х1,0х4,2 = 8,4 кв. м.
Площа бічних перегородок:
S- пліч.перегор = 2х1,5х4,2 = 12,6 кв. м.
Площа вікон:
Sвікон = 4х1,6х1,0 = 6,4 кв. м.
Площа стелі:
Sстелі = 2,6х4,2 = 10,92 кв. м.
Тепер розрахуємо теплові втрати цих поверхонь, при цьому врахуємо, що через пів тепло не йде (там тепле приміщення). Тепловтрати для стін і стелі ми вважаємо як для кутових приміщень, а для стелі і бічних перегородок вводимо 70-відсотковий коефіцієнт, так як за ними розташовуються неопалювані приміщення.
Qторц.стін = 12х89 = 1068 Вт, |
Сумарні тепловтрати кімнати складуть:
Qсумарні = 4504 Вт.
Як бачимо, тепла кімната першого поверху втрачає (або споживає значно менше тепла, ніж мансардна кімната з тонкими стінками і великою площею скління.
Щоб таке приміщення зробити придатним для зимового проживання, потрібно в першу чергу утеплювати стіни, бічні перегородки та вікна.
Будь-яка захисна конструкція може бути представлена у вигляді багатошарової стіни, кожен шар якої має своє теплове опір і свій опір проходженню повітря. Склавши тепловий опір всіх шарів, отримаємо тепловий опір всієї стіни. Також підсумовуючи опір проходженню повітря усіх верств, зрозуміємо, як дихає стіна. Ідеальна стіна з бруса повинна бути еквівалентна стіни з бруса товщиною 15 – 20 див. Наведена нижче таблиця допоможе вам у цьому.
Таблиця – Опір теплопередачі та проходженню повітря різних матеріалів T=40 °С (Тнар.=-20 °З, Твнутр.=20 °С.)
|
Товщина |
Опір |
Опору |
|
Ro, |
Еквівалент |
|||
Цегляна кладка із звичайної 12 см |
12 |
0,15 |
12 |
6 |
Кладка з керамзитобетонних блоків 1000 кг / куб м |
39 |
1,0 |
75 |
17 |
Піно - газобетон товщиною 30 см 300 кг / куб м |
30 |
2,5 |
190 |
7 |
Брусовал стіна товщиною (сосна) 10 см |
10 |
0,6 |
45 |
10 |
Для об'єктивної картини тепловтрат будинку необхідно врахувати
- Втрати тепла через контакт фундаменту з мерзлим грунтом зазвичай беруть 15% від втрат тепла через стіни першого поверху (з урахуванням складності розрахунку).
- Втрати тепла, пов'язані з вентиляцією. Ці втрати розраховуються з урахуванням будівельних норм (СНиП). Для житлового будинку потрібно близько одного повітрообміну в годину, тобто за цей час необхідно подати той же об'єм свіжого повітря. Таким чином, втрати пов'язані з вентиляцією, складають трохи менше сумі тепловтрат припадають на огороджувальні конструкції. Виходить, що втрати тепла через стіни та скління складає лише 40%, а втрати тепла на вентиляцію 50%. В європейських нормах вентиляції й утеплення стін, співвідношення теплових втрат становлять 30% та 60%.
- Якщо стіна «дихає», як стіна з бруса або колоди товщиною 15 – 20 см, то відбувається повернення тепла. Це дозволяє знизити теплові втрати на 30%, тому отриману при розрахунку величину теплового опору стіни слід помножити на 1,3 (або відповідно зменшити тепловтрати).
Підсумувавши все тепловтрати будинку, Ви визначите, який потужності генератор тепла (котел) та опалювальні прилади необхідні для комфортного обігріву будинку в самі холодні і вітряні дні. Також, розрахунки подібного роду покажуть, де «слабка ланка» і як його виключити з допомогою додаткової ізоляції.
Розрахувати витрату тепла можна і за укрупненими показниками. Так, в одно - і двоповерхових не сильно утеплених будинках при зовнішній температурі -25 °С потрібно 213 Вт на один квадратний метр загальної площі, а при -30 °С – 230 Вт. Для добре утеплених будинків – це: при -25 °С – 173 Вт на кв. м. загальної площі,
Висновки і рекомендації
- Вартість теплоізоляції щодо вартості всього будинку істотно мала, проте при експлуатації будівлі основні витрати припадають саме на опалення. На теплоізоляції ні в якому разі не можна економити, особливо при комфортному проживанні на великих площах. Ціни на енергоносії у всьому світі постійно підвищуються.
- Сучасні будівельні матеріали володіють більш високим термічним опором, ніж традиційні матеріали. Це дозволяє робити стіни тонше, а значить, дешевше і легше. Все це добре, але у тонких стін менше теплоємність, тобто вони гірше запасають тепло. Топити доводиться постійно – стіни швидко нагріваються і швидко охолоджуються. У старих будинках з товстими стінами жарким літнім днем прохолодно, остиглі за ніч стіни «накопичили холод».
- Утеплення необхідно розглядати спільно з повітропроникністю стін. Якщо збільшення теплового опору стін пов'язано зі значним зменшенням повітропроникності, то не слід його застосовувати. Ідеальна стіна з повітропроникності еквівалентна стіни з бруса товщиною 15...20 див
- Дуже часто, неправильне застосування пароізоляції призводить до погіршення санітарно-гігієнічних властивостей житла. При правильно організованій вентиляції і «дихаючих» стінах вона зайва, а при погано повітропроникних стінах це непотрібно. Основне її призначення-це запобігання інфільтрації стін і захист утеплення від вітру.
- Утеплення стін зовні істотно ефективніше внутрішнього утеплення.
- Не слід нескінченно утеплювати стіни. Ефективність такого підходу до енергозбереження – не висока.
- Вентиляція – ось основні резерви енергозбереження.
- Застосувавши сучасні системи скління (склопакети, теплозахисне скло і т. п.), низькотемпературні обігрівають системи, ефективну теплоізоляцію огороджувальних конструкцій, можна скоротити витрати на опалення в 3 рази.
Варіанти додаткового утеплення конструкцій будівель на базі будівельної теплоізоляції типу «ISOVER», при наявності в приміщеннях систем повітрообміну та вентиляції.
Чи варто економити на утепленні?
Починаючи будівництво, власник майбутнього котеджу повинен задуматися не тільки над архітектурним виглядом і плануванням свого будинку, але і про майбутні витрати, пов'язані з експлуатацією будинку, в тому числі і про витрати на опалення. Протягом останніх десятиліть у приміській зоні найчастіше будували будинки з бруса або колод, каркасні будиночки і котеджі з цегляними стінами товщиною не більш ніж в 2 цегли. Низький рівень теплозахисту будинків змушував власників витрачати на опалення значні кошти або відмовлятися від проживання за містом в холодну пору року. На початку 2000 року набули чинності нові вимоги до теплозахисту огороджувальних конструкцій. Пристрій хорошої теплозахисту дозволяє заощаджувати до 50% енергії, що витрачається на опалення. Тому доцільність одноразового вкладення коштів в утеплення будинку не викликає сумнівів; інакше власнику доведеться опалювати не тільки свій будинок, але і вулицю.
Про теплопередачі
Стіни, дах та вікна називаються зовнішніми огороджувальними конструкціями будівлі тому, що вони захищають житло від різних атмосферних впливів - низьких температур, вологи, вітру, сонячної радіації. При утворенні різниці температур між внутрішньою і зовнішньою поверхнями огорожі, в матеріалі огорожі виникає тепловий потік, напрямлений в сторону пониження температури. При цьому огородження має більший або менший опір Ro тепловому потоку. Конструкції з великим Ro мають кращий теплозахист.
Нормування теплозахисних властивостей зовнішніх огороджень проводиться у відповідності з будівельними нормами СНиП II-3-79* (випуск 1998 р.) з урахуванням середньої температури і тривалості опалювального періоду в районі будівництва (СНиП 23.01-99 'Будівельна кліматологія'). Не вдаючись у подробиці, зазначимо лише, що для Москви та Московської області наведене опір теплопередачі Ro огороджувальних конструкцій має бути не менше 3,2 м2 °С/Вт. Теплозахисні властивості стіни залежать від її товщини та коефіцієнта теплопровідності матеріалу, з якого вона побудована. Якщо стіна складається з декількох шарів (наприклад, цегла-утеплювач-цегла), то її термічний опір буде залежати від товщини та коефіцієнта теплопровідності матеріалу кожного шару. Теплозахисні властивості огороджувальних конструкцій сильно залежать від вологості матеріалу. Переважна більшість будівельних матеріалів містить дрібні пори, які в сухому стані заповнені повітрям. При підвищенні вологості пори заповнюються вологою, коефіцієнт теплопровідності якої в 20 разів більше, ніж у повітря, що призводить до різкого зниження теплоізоляційних характеристик матеріалів і конструкцій. Тому в процесі проектування і будівництва необхідно передбачити заходи, що запобігають зволоженню конструкцій атмосферними опадами, ґрунтовими водами і вологою, що утворюється в результаті конденсації водяних парів, що дифундують через товщу огорожі.
При експлуатації будинків, в результаті впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на огороджувальні конструкції, матеріали знаходяться не в абсолютно сухому стані, а мають підвищену вологість. Це призводить до збільшення коефіцієнта теплопровідності матеріалів і зниження їх теплоізолюючої здатності. Тому при оцінці теплозахисних характеристик конструкцій необхідно використовувати реальне значення коефіцієнта теплопровідності в умовах експлуатації, а не у сухому стані. Як відомо, вологовміст теплого внутрішнього повітря вище, ніж холодного зовнішнього. Тому дифузія водяної пари через товщу огорожі завжди відбувається з теплого приміщення в холодне. Якщо з зовнішнього боку огорожі розташований щільний матеріал, погано пропускає водяні пари, то частина вологи, не маючи можливості вийти назовні, буде накопичуватися в товщі конструкції. Якщо у зовнішньої поверхні розташований матеріал, не перешкоджає дифузії водяної пари, то вся волога буде вільно видалятися з огорожі. При проектуванні котеджу необхідно враховувати той факт, що одношарові стіни товщиною 400 ...650 мм із цегли, керамічних каменів, дрібних блоків з ніздрюватого бетону або керамзитобетону забезпечують порівняно невисокий рівень теплозахисту (приблизно в 3 рази менше необхідної). Високими теплоізоляційними характеристиками, що відповідають сучасним вимогам, мають тришарові огороджувальні конструкції, що складаються з внутрішньої і зовнішньої стінок із цегли або блоків, між якими розміщений шар теплоізоляційного матеріалу. Внутрішня і зовнішня стінки, сполучені гнучкими зв'язками у вигляді арматурних стержнів або каркасів, покладених у горизонтальні шви кладки, забезпечують міцність конструкції,а внутрішній (утеплюючий) шар - необхідні теплозахисні параметри. Товщина утеплювального шару вибирається в залежності від кліматичних умов і виду утеплювача. З-за неоднорідної структури тришарової стіни і застосування матеріалів з різними теплозахисними і пароізоляційними характеристиками в товщі конструкції може утворюватися конденсат, наявність якого знижує теплоізоляційні властивості огородження. Тому при зведенні тришарових стін слід передбачити їх захист від зволоження.
Будинки із стінами з цегли і дрібних блоків
Для зведення тришарових кам'яних стін можна застосовувати звичайний глиняний, силікатна і пустотну цегла, а також керамічні камені, керамзитобетонні блоки і блоки з пористого бетону. Як утеплювач використовують плити з мінеральної вати на основі базальтового волокна, плити з скловати і інші теплоізоляційні матеріали. Товщина утеплювального шару залежить від матеріалу стіни, її товщини, виду утеплювача і може прийматися у відповідності з наведеними таблицями.
Якщо внутрішня стіна виконана з пористого бетону, не слід використовувати для зведення зовнішньої стіни керамзитобетонні блоки, оскільки це призведе до зволоження утеплювача. Шлакобетонні блоки інтенсивно вбирають вологу і дуже повільно висихають, тому їх краще не застосовувати. Силікатна цегла можна використовувати в якості будівельного матеріалу для стін тільки при наявності надійної горизонтальної гідроізоляції будівлі. Його не можна застосовувати для кладки цоколю, фундаментів і стін приміщень з підвищеною вологістю (басейни, лазні тощо). Внутрішні і зовнішні стінки тришарових огороджувальних конструкцій з'єднують спеціальними зв'язками. Зазвичай для цього використовуються штирі з арматури діаметром не менше 6 мм, металеві скоби, а також нещодавно з'явилися склопластикові зв'язку. Металеві закладні деталі повинні бути виконані з нержавіючої сталі або мати антикорозійне покриття. Гнучкі зв'язки укладають у шви кладки на глибину 60 ...80 мм на відстані 600 мм один від одного по вертикалі і 500 ...1000 мм по горизонталі з розрахунку 0,6 ...1,2 см зв'язків на 1м. Для захисту огороджувальних конструкцій від зволоження капілярної ґрунтовою вологою обов'язково влаштовується горизонтальна гідроізоляція вище рівня землі на 150 ...200 мм. Для цього горизонтальну поверхню фундаменту вирівнюють цементним розчином, на який укладають гідроізоляційний матеріал. В якості гідроізоляції краще всього використовувати вологозахисну поліетиленову мембрану DPC фірми 'Монарфлекс', а також традиційні бітумні матеріали: руберойд, гідроізол, гідростеклоізол, бікрост, бікроеласт, ирмаст. Горизонтальну гідроізоляцію влаштовують на всю товщину стіни, з перехлестом полотнищ на 100 мм. Для захисту утеплювача від зволоження передбачають фартух з гідроізоляційного матеріалу. Якщо виступаюча над землею частина стрічкового фундаменту (цоколь) ширше, ніж зовнішня стіна, то виступаючу частину цоколя захищають від вологи зливом з оцинкованої сталі. У будинках з тришаровими стінами балки і плити перекриттів повинні спиратися на внутрішню частину огорожі, не заходити в товщу утеплювача і не створювати «містків холоду».
Додаткові втрати тепла відбуваються через ділянку зовнішньої стіни, яка знаходиться за опалювальним приладом. Тому доцільно утеплити радіаторну нішу з боку приміщення. Найбільший ефект дасть установка в ніші теплоізоляційного матеріалу, покритого блискучою алюмінієвою фольгою. Між блискучою поверхнею фольги і радіатором передбачають повітряний зазор товщиною 25 мм Якщо ширина зазору між стіною і радіатором недостатня для монтажу утеплювача, можна обмежитися влаштуванням на внутрішній поверхні радіаторної ніші відбиває екрана з фольги або пароізоляційного матеріалу з блискучою поверхнею. Для цієї мети придатний, наприклад, паропроникний матеріал «Polykraft» датської фірми 'Монарфлекс'. Він захистить утеплювач від зволоження водяними парами, що містяться в атмосфері приміщення, а його блискуча поверхня стане перешкодою для потоку інфрачервоного випромінювання. Не слід встановлювати опалювальний прилад впритул до стіни або безпосередньо на підлогу. Необхідно передбачити повітряний зазор між радіатором і стіною не менше 25 мм, підставою приладу і підлогою - 40 мм, верхній поверхнею радіатора і підвіконної дошкою - 50 мм.
Дерев'яні брусові і каркасно-щитові будинки
В якості утеплювального матеріалу дерев'яних стін використовуються плити з мінеральної вати на основі базальтового волокна або плити із скловати, які укладають в простір між стійками. Стійки каркаса встановлюють на нижню обв'язку з кроком близько 600 мм. Зовнішню сторону утеплювача необхідно укрити від продування вітром за допомогою рулонного паропроникного гідроізоляційного матеріалу (склополотно або стіновий 'Тайвек'). З внутрішньої сторони потрібно захистити утеплювач від зволоження пароізоляційним матеріалом (поліетиленова плівка). Найкращий результат досягається у разі використання фольгованого пароізоляційного матеріалу «Polykraft». Завдяки наявності шару блискучою алюмінієвої фольги матеріал не тільки перешкоджає проникненню водяної пари в утеплювач, але і відображає всередину приміщення частина теплового потоку, що проходить через стіну назовні. Внутрішня поверхня стіни обшивається гіпсокартонними листами, вагонкою і т. п. В дерев'яних будинках з колод, бруса і в каркасних будинках горизонтальна гідроізоляція повинна бути виконана з особливою ретельністю. Для цього між цоколем і каркасної стіною влаштовують гідроізоляцію - мембрану DPC, гідростеклоізол, руберойд, бікроеласт. При товщині цоколя більшою, ніж товщина стіни, для відводу вологи передбачають злив з оцинкованої сталі. Його укладають на дерев'яну дошку товщиною 25 мм Дошка спирається на балки, покладені на цоколь поверх гідроізоляції з кроком 500 ...600 мм. Для виключення зволоження утеплювача в тришарових стінах можна передбачити пристрій повітряного прошарку товщиною 60 мм Для захисту утеплювача від продування встановлюють вітрозахисний паропроникливий матеріал - склополотно або стіновий «'Тайвек» на 'холодної' поверхні утеплювача з боку повітряного прошарку. Можна використовувати готові утеплюючі плити, кашированні вітрозахисним матеріалом. Для вентиляції повітряного прошарку влаштовують спеціальні продухи в нижній і верхній частині стіни. Площа вентиляційних отворів приймається з розрахунку 75 см на кожні 20 м поверхні стіни. Для організації отворів можна використовувати пустотну цегла, покладений на ребро таким чином, щоб повітряний прошарок повідомлялася з зовнішнім повітрям, або не всі вертикальні шви в нижньому ряду кладки заповнювати цементним розчином.
Якісна теплоізоляція - зниження витрат.
Найбільший вплив на всі аспекти будівельного виробництва - його якість, вартість, а найголовніше, на подальші витрати по експлуатації будівель і споруд - надають теплоізоляційні матеріали і вироби.
Ідея вибору оптимальної товщини і отримання ефективного огорожі така: краще спочатку витратитися на зведення стіни або покрівлі з підвищеним тепловим комфортом і в холодні місяці опалювального сезону витрачати мало теплової енергії на підтримання тепла всередині приміщень, а значить і грошей, ніж побудувати стіни з низьким термічним опором і потім десятиліттями топити вулицю. Наприклад, стіна у 2 цегли (0,5 м) має термічний опір ок. 0,9 м2 к/Вт, тобто приблизно втричі нижче необхідного за існуючими нормами (3,5 м2 к/Вт), що відповідає приблизно 1,5-2,0 м цегляної стіни, залежно від якості будівельного матеріалу. Так, використовуючи в огороджувальних конструкціях теплоізоляцію за схемою цегла - теплоізоляція - цегла, можна значно скоротити сумарну товщину стін, залежно від теплотехнічних властивостей застосовуваної теплоізоляції, до 0,5 м.
З точки зору економічної вигоди, необхідно застосувати високоефективний і довговічний матеріал. Тоді його потрібно покласти менше, а він буде служити довше.
Відомо , що виникають у конструкціях згубні процеси - зниження термічного опору, цвіль, гниль - завжди пов'язані з вологою. Тому одним з найважливіших показників, що характеризують експлуатаційні властивості утеплювача, є водопоглинання. При цьому необхідно враховувати, що кожен відсоток вологи, що міститься в теплоізоляції, погіршує коефіцієнт теплопровідності порівняно з сухим станом) в середньому на 6%.
Розраховуючи необхідну товщину теплоізоляції, необхідно робити поправку на цю вологу. Скажімо, у звичайному пінополістиролі ПСБс, (коефіцієнт теплопровідності якого наведено в довідковій літературі у сухому стані) для виробника допускається (за нормами) відпускати матеріал будівельникам з вмістом вологи до 12%, а за даними фірми The Dow Chemical, його водопоглинання після занурення у воду на 28 днів може досягати 30%.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити наступні висновки:
- по-перше, вміст вологи в теплоізоляції, впливає на теплоізолюючі властивості матеріалу, що вимагає збільшення його товщини, що тягне за собою додаткове вкладення коштів;
- по-друге , волога, яка знаходиться в межгранульном просторі, промерзає і спочатку послаблює, а потім і руйнує зв'язку між гранулами, що призводить до значного погіршення фізико-механічних властивостей утеплювача і обмеження терміну його служби (близько 10 років в Московському регіоні).
Відомо, що мінераловатні утеплювачі взагалі є гігроскопічними, звідси виникає необхідність у вентильованих стінах і дахах.
Всіх цих недоліків вдалося уникнути при створенні нового матеріалу, який сьогодні все активніше освоює вітчизняний ринок . Цей матеріал - екструзійний пінополістирол (XPS). Він практично не вбирає вологу і тому його теплотехнічні властивості не погіршуються з плином часу. На малюнках а і б проілюстровано розподіл температур всередині шарів огородження будівельного постійно опалювального приміщення.
Таким чином, очевидно, що температурний нуль знаходиться в шарі утеплювача, в даному випадку усередині приміщення, в той час як цегляна кладка 0,38 м повністю промерзла. Така схема може призвести до різкого зниження довговічності несучої стіни, утворенню конденсату і швидкого падіння температури на внутрішній поверхні стіни в разі перебоїв в опаленні.
0оС знаходиться в теплоізоляції, цегла розташований в зоні позитивних температур, враховуючи теплоємність цегли, його здатність акумулювати тепло, така стіна буде сприяти меншим втрат тепла і створить комфортний клімат.
Всі наведені вище розрахунки зроблені за умови застосування в якості теплоізоляційного матеріалу XPS.
Як зберегти тепло? Утеплювач.
Виробник: компанія «Termex», Фінляндія. Termex Вата целюлозна
Призначення: утеплення житлових будинків, промислових, торгових, сільськогосподарських будівель, продовольчих складів. Зазвичай цим матеріалом утеплюють підлогу, міжповерхові, покрівельні та цокольні перекриття. Фасадну теплоізоляцію здійснюють в основному внутрішню і в колодязьної кладці.
Технічні параметри
Форма і розміри: пресований целюлозний утеплювач розфасований в паперові мішки вагою по 15 кг.
Сировинний склад: папір, бура, борна кислота.
Властивості: щільність від 30-70 кг/куб. м; теплопровідність від 0,040 Вт/мК; звукопоглинання при товщині шару 1 дюйм (27 мм) - 9 дБ.
Споживчий аналіз: Виготовляється Termex в основному з целюлози. Папір кілька разів подрібнюють, після чого в спеціальному бункері змішують з антисептиками і антипіренами. Слід зазначити, що фіни перевершили вітчизняних виробників у виготовленні цього простого матеріалу. Вони настільки вимогливі до екологічної чистоти продукту, що видаляють з макулатури навіть типографський свинець. Незважаючи на те, що целюлозна вата є універсальним матеріалом, яким можна утепляти будь-які конструкції, найкраще він підходить для дерев'яних будинків. Її видувають в простір між брусом і обробкою стін будинку. Таким чином, відпадає необхідність робити товсті стіни. Целюлоза має властивість легко вбирати і віддавати вологу подібно дереву. Тільки на відміну від нього вата не сильно збільшується в об'ємі, поглинаючи вологу, і не розсихається, віддаючи її. У разі водопровідної аварії (наприклад, прорвало трубу) целюлозний утеплювач здатний поглинати води в 5-6 разів більше своєї маси. Він обмежує зону дії води, не дає їй поширюватися на інші частини конструкції. За твердженням виробників, коливання вологості на практиці не впливають на теплоизолируюшую здатність цього матеріалу. А завдяки його здатності «дихати», Termex застосовують без додаткової пароізоляції. Так як утеплювач може вбирати вологу, то виникає питання: чи не гниє він при цьому? Фахівці стверджують, що входять до його складу борні з'єднання (антипірени) забезпечують ефективний захист від гниття. В утеплювачі не можуть існувати, наприклад, дереворуйнівні гриби. Таким чином, він є додатковим захистом для дерев'яних конструкцій. Крім того, бор робить целюлозний утеплювач «непридатним житлом» для гризунів. Борні з'єднання, змішані з бурою, при пожежі затримують поширення полум'я. Нагріваючись, вони виділяють вологу, і Termex довго протистоїть вогню. При цьому він зберігає свою теплоізолюючу здатність і не виділяє токсичних газів. Згідно гігієнічним нормативам, целюлозний утеплювач - екологічно чистий матеріал, оскільки не містить летких, шкідливих для здоров'я речовин. Так, при допустимій нормі вмісту формальдегіду 0,15 мг/куб. м (при +40 градусах Цельсія) Termex містить всього 0,008 міліграма.
Монтаж: існує два способи монтажу целюлозного утеплювача. Перший - «суха засипка», його застосовують для горизонтальних поверхонь і нижніх перекриттів, похилих верхніх перекриттів і коробчатих конструкцій (стін). Другий - напилення. Це нанесення на відкриті поверхні стін, перегородок, перекриттів з будь-яких матеріалів. Його особливість полягає в тому, що ізоляційний шар виходить щільним і цілісним, «монолітним». У другому випадку (напилення) застосовують спеціальну выдувочную установку - компресорне пристрій. В залежності від потужності воно може подавати целюлозну вату на висоту до 30 метрів і відстань до 150 метрів. На стіни вона напилюється зазвичай за допомогою склеює матеріалу, який змішують з утеплювачем в компресорної бочці. Можна використовувати вітчизняний клей ПВА, а також подібні клеї фінської та американського виробництва.
Мінеральна вата на кам'яній основі
Виробник: Данія, ЗАТ «Мінеральна вата».
Призначення: утеплення покрівель, мансард, перекриттів, стін, підлог, фундаментів, цоколів будівель житлового та громадського призначення. У конструкціях матеріал використовується не тільки як тепло-, але і як звукоізоляція. Теплоізоляція трубопроводів, бойлерів, печей і камінів. Захист сталевих несучих конструкцій від пожежі. Звукоізоляція в сендвіч-панелях.
Технічні параметри
Форма і розміри: вироби випускаються у вигляді напівжорстких, жорстких плит, м'яких матів і циліндрів. Плити: довжина від 560 до 2000 мм; ширина від 200 до 1200 мм; товщина від 15 до 280 мм. Мати: довжина від 2000 до 7000 мм; ширина від 600 до 1000 мм; товщина від 20 до 100 мм. Циліндри: довжина 1000 мм; діаметр від 17 до 324 мм; товщина від 20 до 100 мм. Вироби упаковані в щільні поліетиленові пакети.
Сировинний склад: вулканічні породи, сполучна (фенол-спирти), водовідштовхувальне масло.
Властивості: щільність від 30 до 1000 кг/куб. м; теплопровідність від 0,032 до 0,042 Вт/мК; водопоглинання за об'ємом менше 1 відсотка (при високій вологості не більше 2 відсотків); міцність на стиск 3-23 кН/кв. м; гранична температура застосування виробів до +900 градусів Цельсія.
Споживчий аналіз: Проводиться кам'яна вата шляхом розплаву вулканічної породи з додаванням волокна сполучного компонента і водовідштовхувального олії. Особливістю мінвати є ненаправленное розташування волокон: одні розташовані вертикально, інші горизонтально. Це надає утеплювача високу опірність механічним впливам. Для забезпечення необхідних вимог з повітро - і паро-непроникності деякі марки теплоізоляції забезпечені покриттям з перфорованого паперу або алюмінієвої фольги. Промислові марки можуть бути додатково армовані гальванізованої сіткою. Популярність серед забудовників мінвата придбала завдяки своїм високим технічним якостям: матеріал не дає усадки, володіє хорошим шумопоглинання, зручний в монтажі (працювати з ним можна без спеціальних засобів захисту). Разом з тим мінеральна вата має високу біостійкість, в ній не заводяться гризуни. Гідрофобізація виробів (просочування водовідштовхувальним складом) на стадії виробництва забезпечує їх низьке водопоглинання (не більше 1 відсотка). Тому мінвата зберігає свої теплоізоляційні властивості в найбільш відповідальні періоди - навесні, восени і взимку. А за рахунок її паропроникності конструкції утеплених будинків можуть «дихати». У житловому будівництві все більш популярними стають так звані плити «подвійної щільності». По всій їх площі лицьовий шар щільний (90, 180 кг/куб. м), чим тильний (45, 94 кг/куб. м). Такі плити краще витримують механічні навантаження і атмосферний вплив (вітер, дощ, сонце), підвищують якість всього утеплення і навіть дозволяють на ньому заощадити. Вони застосовуються для утеплення фасадів будівель і вкладаються в один шар. У напівжорстких плитах (з м'якими краями) теж використовується принцип «подвійної щільності», але в поздовжньому напрямку.
Менш щільні кромки дозволяють утеплювача «підлаштовуватися» під розміри конструкцій. Укладання напівжорстких плит виключає зазори, підвищує звукоізоляцію; і при цьому немає необхідності різати матеріал. Такими плитами найчастіше утеплюють мансарди, підлога, перегородки. Всі вироби відповідають високим пожежним вимогам. Згідно випробуванням, тугоплавкі волокна не розщеплюються навіть при температурі випаровування сполучного (+250 градусів Цельсія). Волокна мінвати зберігають зв'язність і виконують протипожежні функції майже до +1000 градусів Цельсія. При цьому матеріал втрачає в об'ємі, але зберігає геометрію. По теплопровідності 50 міліметрів мінеральної вати відповідають цегляній кладці товщиною більше 1 метра або 20 см деревини.
Монтаж: нову теплоізоляцію можна укладати як в споруджуваних будинках, так і у реконструйованих (поверх старої ізоляції). Монтаж виробів здійснюється трьома способами звичайної укладанням, наклеюванням і механічним кріпленням. М'які мати просто укладають, утеплюючи ними перекриття, підлоги та інші конструкції, в яких утеплювач не буде чинитися яка-небудь навантаження. Напівтверді і жорсткі плити частіше застосовують для фасадного утеплення. Їх або наклеюють на спеціальний бітумний клей, або кріплять до несучої стіни дюбелями з широким капелюшком. Важкодоступні місця утеплюють мінераловатним наповнювачем з допомогою выдувочной установки. Для горищ це «Горищний гранулат», для пустотілих стін - «Кавити-наповнювач».
Нобасил - Мінеральна вата на кам'яній основі
Виробник: АТ «Ізомат», Словаччина.
Призначення: тепло - і звукоізоляція в системах зовнішнього утеплення фасадів будівель житлового та комерційного призначення. Використання в якості наповнювача в легких збірних конструкціях стін, в системах утеплення підлог і мансард. Жорсткі плити «Нобасил» застосовують в конструкціях як похилих, так і плоских дахів (для утеплення та разуклонки).
Технічні параметри
Форма і розміри: випускаються у вигляді напівжорстких і жорстких плит довжиною 1006 і 2000 мм; шириною 500 і 1000 мм; товщиною від 20 до 140 мм. Плити упаковані в щільні поліетиленові пакети.
Сировинний склад: базальтове волокно.
Властивості: щільність 35 кг/куб. м до 400 кг/куб. м; теплопровідність від 0,039 Вт/мК; водопоглинання за об'ємом не більше 3 відсотків; стисливість при навантаженні 40-70 кПа - 10 відсотків; максимальна робоча температура 300-650 градусів Цельсія (промислова теплоізоляція); звукопоглинання від 15 до 21 Дб (залежно від товщини).
Споживчий аналіз: Плити «Нобасил» виготовлені з базальтових гірських порід, розплавлених і витягнутих у волокна з додаванням сполучного речовини. Волокнисто-пориста структура цього теплоізоляційного матеріалу дещо відрізняється від аналогів. Плити виготовлені за спеціальною технологією чергування шарів з низькою і більш високою щільністю. Це надає матеріалу дуже високі міцнісні і звукоізоляційні якості (він поглинає не тільки повітряний шум, але і структурний). Додаткову міцність і стійкість до вітрових навантажень мінеральній ваті надає одностороння оздоблення поверхневого шару склотканиною або стеклорогожей. Промислові марки для збільшення жорсткості армовані оцинкованої сіткою. У порівнянні з рулонними матеріалами вони більш стійкі до високих температур. Мінеральна вата з покриттям з алюмінієвої фольги найкраще вписується в конструкції підлоги з підігрівом. Фольга має відбивною здатністю, яка зводить до мінімуму втрати тепла через підлогу. Остання новинка від АТ «Ізомат» (спільно з фірмою «Рігіпс») готове оздоблювальне покриття. Ізоляційні плити покриті з лицьового боку гіпсокартоном, скорочують витрати на параизоляцию (вона вже є в цьому пирозі») та оздоблювальні матеріали. Як і всі вироби з мінерального волокна, «Нобасил» вважається екологічно чистим матеріалом, придатним для застосування в будь-яких конструкціях. У випадках пожежі він не тільки не поширює шкідливих речовин, але навіть перешкоджає поширенню вогню, в силу чого вважається негорючим. Фахівці підрахували, що, застосовуючи мінераловатний утеплювач, можна зменшити втрати тепла до 50 відсотків. Причому товщина ізоляційного шару з поверхневою декоративною обробкою в окремих випадках не може перевищувати 20 мм. А 50-міліметровий шар «Нобасила» може замінити 0,9 метра цегляної кладки.
Монтаж: укладання аналогічна монтажу всіх мінераловатних плит. Матеріал або кладуть, нічим не закріплюючи, між конструктивними елементами, або кріплять до поверхні за допомогою дюбелів або клею. При механічному способі кріплення, щоб плити добре трималися, кількість дюбелів повинно бути не менше 4 штук на квадратний метр. Це особливо актуально для зовнішнього фасадного утеплення. Утеплюючи фасад або скатний дах, треба не забувати залишати вентильований зазор в 50-100 мм між утеплювачем та зовнішньою обробкою (або покрівельним матеріалом), щоб не було конденсату. Для плоскої покрівлі, здатної нести статичні навантаження, застосовують плити «Нобасил» підвищеної щільності. Їх кріплять на основу механічним шляхом або ж приклеюють асфальтної суспензією.
Теплоізоляція фундаментів і підвалів.
Утеплення фундаменту по периметру будинку.
Утеплення підземної частини будинку дозволяє ліквідувати або суттєво зменшити вплив на фундамент сил морозного пученія і тим самим уникнути деформацій основ та конструкцій. Такі традиційні заходи, як пристрій під фундаментом піщаної подушки і зворотна засипка пазух непучиністим грунтом - піском, лише частково вирішують зазначену проблему. Для повного виключення появи сил морозного пученія потрібно ліквідувати причину їх виникнення - промерзання грунту. Це можна усунути шляхом утеплення фундаменту по всьому периметру будинку.
Для цього по периметру будинку відкопують грунт на глибину 50-60 см шириною 1,2-1,4 м. Ширина теплоізоляції приблизно дорівнює глибині промерзання грунту. На дно виїмки засинають і утрамбовують шар піску товщиною 25-30 см з невеликим ухилом від фундаменту і укладають теплоізоляційні плити, здатні перебувати у вологому середовищі без втрати своїх теплоізоляційних властивостей (екструдований пінополістирол і ін). Зверху утеплювач засипають шаром піску товщиною 25-30 см Після закінчення робіт по периметру будинку влаштовують бетонну вимощення (див. рис. 46). Таким же способом утеплюють грунт від промерзання і в будинках з підвалами, що дозволяє практично виключити вплив морозного пученія.
Утеплення стін підвалу
Надійна експлуатація цокольного (підвального) поверху може бути забезпечена при наявності теплоізоляції зовнішніх конструкцій, що стикаються з ґрунтом. Втрати тепла через підземну частину заміських будинків становлять до 15% від загальних втрат тепла. Теплоізоляція стін опалювального підвалу не тільки захистить стіни від промерзання, але і запобіжить утворенню конденсату, поява вогкості і цвілі.
Утеплення стін підвалу виконують в такій технологічній послідовності. Через 5-6 днів після влаштування вертикальної гідроізоляції стін підвалу приступають до наклейці плит утеплювача безпосередньо на гідроізоляцію. Для приклеювання плит застосовують бітумну мастику МБК-Г-65, МБК-Г-75 або використовуються бітумні нафтові будівельні марки БН 70/30, БН 90/10 або інші склеювальні склади на бітумній основі, не містить розчинників, руйнують утеплювач. Клейову мастику точково (у вигляді коржів) наносять на поверхню утеплювача, плиту приставляють до стіни і притискають. Через 20-30 с можна приступати до наклейці наступній плити. Приклеювання плит роблять знизу вгору. Вироби з плитних матеріалів повинні мати однакову товщину і приклеюватися щільно один до одного. Для захисту утеплювача від пошкоджень при виконанні зворотного засипання і ущільнення грунту рекомендується використовувати гладкі азбестоцементні плити. Після засипання пазух фундаменту виконують горизонтальну теплоізоляцію грунту по периметру будинку. Схему утеплення фундаменту див. на рис. 55. Верхні плити утеплювача повинні виступати над рівнем подсыпного грунту на висоту 40-50 див.
Збережемо тепло підвалу
У заміських будинках підлоги грають істотну роль у збереженні тепла усередині будівель. На низькотемпературної поверхні підлоги можлива конденсація вологи, наслідком чого стане поява грибка і цвілі, які будуть руйнувати підлогу і негативно впливати на здоров'я проживаючих у будинку людей. Правильно спроектована і ретельно виконана теплоізоляція вирішить ці питання.
Теплоізоляція підлог підвальних приміщень
При будівництві на вологому грунті, а також в залежності від призначення будівель і величин навантажень, теплоізоляція підлог опалювальних підвальних приміщень здійснюється за схемою, прийнятою для несучих підлог перших поверхів. При наявності тиску, створюваного ґрунтовими водами, а також в залежності від навантажень, створюваних стінами і колонами, теплоізоляційні плити з екструдованого пінополістиролу можна розміщувати як над, так і під залізобетонними плитами, укладеними на щебені.
При укладанні плит з екструдованого пінополістиролу під бетонними плитами фундаменту і при теплоізоляції стін підвальних приміщень за допомогою плит з екструдованого пінополістиролу створюється надійна і довговічна теплоізоляція підвальних приміщень, яка відрізняється тим, що в ній немає теплових містків, і яка забезпечує використання теплоємності несучих конструкцій. Оскільки капілярне водопоглинання екструдованого пінополістиролу відсутня, плити можна укладати під гідроізоляційної мембраною на підстильному шарі гравію, що дозволяє заощадити кошти на спорудження підстави.
При наявності бетонної основи гідроізоляційну мембрану можна розміщувати як під, так і над теплоізоляцією з екструдованого пінополістиролу, при цьому обидва рішення є правильними. Якщо мембрана укладається на бетонну підставу відповідно до традиційні
Статті pp-budpostach.com.ua Все про лазні
Статті по пїноблоку,пінобетону,пінобетонним блокам
Статті pp-budpostach.com.ua Статті по бетону
Статті pp-budpostach.com.ua Все про дахах ( види, матеріал, як краще вибрати)
Статті по газобетону ( газоблокам ), газобетонних блоків, блоків газосиликатнных
Новини, статті, чутки, факти, різне і по чу-чуть
Статті по цеглині ( рядовому, особового,облицювальної,клинкерному, шамотною, силікатній,)
- Сучасний заміський будинокНе останнє місце при будівництві заміського будинку займає обробка як внутрішня, так і зовнішня. Зовнішнє оздоблення виконує не тільки захисну функцію, але і не менш важливу естетичну. Потрібно будувати так, щоб високоякісна зовнішня обробка і стильн
- Будинок з мансардою - практично і красиво?Будівництво будинку з мансардою має безліч переваг, у першу чергу - це економія кошти при порівняно невеликій втраті корисної площі. Мансардний поверх обійдеться трохи дешевше повноцінного, так як зверху немає плит з / б, альо вартість 1 м. кв. обштука